Карантин: відмінності між версіями

Первинне слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» ({{lang-it|quarantena}}, від {{lang-it|quarante giorni;— сорок днів}}). 1368 року 60-й венеціанський [[дож]] [[Андреа Контаріні]] видав указ про необхідність примусового поселення тих людей, що прибували до [[Венеція|Венеції]], на окраїні міста в спеціально відведених будинках протягом 40 днів з постійним спостереженням за ними<ref>Da Mosto, Andrea. I Dogi di Venezia&nbsp;— Флоренция, 1983. ISBN 88-09-02881-3</ref>. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у [[1374]]&nbsp;р., в італійському місті Реджія ({{lang-it|Rhegium}}&nbsp;— місто, яке було того часу резиденцією герцогів Модени) ([[Модена (провінція)|провінція Модена]]).<ref>[http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95ЭСБЕ/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BDКарантин ЭСБЕ/Карантин] {{ref-ru}}</ref> Але лише в кінці [[XVIII століття]] вкоренилось і друге значення цього слова&nbsp;— «власне [[будинок]], в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування своє». Карантин при багатьох [[інфекційні хвороби|інфекційних хворобах]], передусім [[віспа|віспі]] і [[чума|чумі]], до [[XX століття|XX&nbsp;ст.]], як тепер зрозуміло зовсім невиправдано, тривав сорок днів, адже при найбільш заразних хворобах [[інкубаційний період]] триває значно менше. Карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема частину [[Порт морський|порту]] для прибулих [[судно|суден]].