[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Теоретичні атомарні та фізичні властивості: "Окрім крім того..." [ видалено "крім"- тавтологія]
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 70:
Оганесон є елементом 18-ї групи, групи елементів із нульовою [[Валентність|валентністю]]. Елементи цієї є інертними стосовно найбільш типових хімічних реакцій (наприклад, [[горіння]]), позаяк їх [[Електронна оболонка|валентні оболонки]] є заповнені [[Правило октету|вісьма електронами]]. Завдяки цьому і утворюється стабільна найменш енергетична конфігурація, за якої електрони валентної оболонки тісно взаємодіють. Вважається, що Оганесон теж має заповнену зовнішню оболонку, на якій [[Валентний електрон|валентні електрони]] перебувають у [[Електронна конфігурація|конфігурації]] 7s<sup>2</sup>7p<sup>6</sup>.
 
Частина науковців вважає, що Оганесон матиме схожі фізико-хімічні властивості з іншими елементами 18-ї групи, а зокрема з найближчим за періодичною системою благородним газом&nbsp;— [[Радон]]ом. Однак теоретичні підрахунки показують, що елемент може бути досить реактивним, тож, мабуть, не може називатись благородним газом. Окрім крім того, що Оганесон є реактивнішим за Радон, елемент теоретично може не поступатись реактивністю і таким елементам, як [[Флеровій]] і [[Коперницій]]. Причиною значнішої хімічної активності Оганесону відносно Радону є розширення 7p-орбіталі в радіальному напрямку в поєднанні з енергетичною дестабілізацією елемента{{ref+|Дослівно цитата звучить так: «Причиною збільшення хімічної активності 118-го елемента відносно Радону є енергетична дестабілізація та радіальне розширення його заповненої 7p<sub>3/2</sub> [[спінор]]ної оболонки»|К}}. Також це явище ще пояснюють значними [[Спін-орбітальна взаємодія|спін-орбітальними взаємодіями]] між електронами орбіталі 7p й інертними електронами з орбіталі 7s<sup>2</sup>, що призводить до стабілізації другої валентної оболонки в [[Флеровій|Флеворію]] і значної дестабілізації в Оганесону. Підраховано, що Оганесон, на відміну від благородних газів, здатен зв'язувати електрон із вивільненням енергії, тобто проявляти позитивну [[спорідненість до електрона]]{{ref+|Тим не менш, корекції з погляду [[Квантова електродинаміка|квантової електродинаміки]] спричинились до зменшення цієї спорідненості шляхом зниження зв'язку в [[аніон]]і на 9%, доводячи важливість цих корекцій для надважких елементів . Див. Pyykkö.|К}}, що зумовлено релятивістично стабілізованим восьмим енергетичним рівнем.
 
Очікується, що Оганесон буде найбільш [[Поляризовність|поляризованим]] елементом із усіх донині відомих, будучи майже двічі полярнішим за Радон. Беручи до уваги властивості інших благородних газів, очікується, що [[температура кипіння]] Оганесону становитиме 47—107&nbsp;°C, що дуже відрізняється від раніше обчислених –26 та –10&nbsp;°C. Навіть з такою великою похибкою надзвичайно малоймовірно, що Оганесон буде газоподібним за [[Нормальні умови|нормальних умов]]{{ref+|Якщо Оганесон виявиться не летким за нормальних умов, з'явиться потреба в дискусії щодо потреби в зміні назви групи «благородні гази»|К}}. А позаяк діапазон рідкого стану в інертних газів є дуже вузьким&nbsp;— від 2 до 9 градусів&nbsp;— Оганесон повинен би бути твердим за нормальних умов (навіть будучи [[Одноатомний газ|одноатомним]], як і решта благородних газів).