Імунологія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mixoldi (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
стиль, правопис, вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Імуноло́гія''' ({{lang-el|Ιμύηος(imunos)}} — здоров'я і {{lang-el|λόγος (logos)}} — слово; наука) — галузь біомедичних наук, що
== Історія розвитку ==
Імунологія зародилась як галузь медичної мікробіології і позиціонувалась як вчення про несприйнятливість організму до захворювань. Початок розвитку імунології відноситься до кінця XVIII століття і пов'язаний з ім'ям [[Едвард Дженнер|Едварда Дженнера]] (1749—1823), що вперше використав рідину з пухирів [[Коров'яча віспа|коров'ячої віспи]] для успішної вакцинації проти [[Натуральна віспа|натуральної віспи]].
[[Луї Пастер]] (1822—1895) розробив технологію [[Атенуація|атенуації]] — ослаблення патогенних мікробів. Він виготовив вакцини проти [[Куряча холера|курячої холери]], [[Сибірка|сибірки]] і [[Сказ|сказу]].
Рядок 12:
До 1890 р. завдяки роботам [[Еміль Адольф фон Берінг|Еміля фон Берінга]] стало відомо, що у відповідь на впровадження мікроорганізмів або їх токсинів в організмі виробляються захисні речовини, що отримали назву антитіл. Роботи цього ученого поклали початок вивченню механізмів гуморального імунітету.
Розвиток імунології довгий час відбувався в рамках мікробіологічної науки і стосувався лише вивчення
Повне переосмислення ролі імунітету відбулось в 60-х роках [[XX століття|ХХ]] ст., коли під керівництвом англійського імунолога Пітера Медавара було відкрито здатність лімфоцитів генетично чужорідний матеріал навіть за найменших ознак чужорідності.
Рядок 19:
== Розділи імунології ==
Імунологію поділяють на інфекційну (таку що вивчає механізми захисту від патогенних
Імунологія включає
* імуногенетика
* імуноморфологія
Рядок 37:
Клінічна імунологія — в широкому розумінні практична імунологія.
Інфектологія — наука яка вивчає інфекційні процеси в організмі, що відбуваються
== Предмет вивчення ==
Вивчає функціонування імунної системи як в здоровому, так і в хворому стані, аварійні режими імунної системи при імунологічних розладах, фізичні, хімічні
Варто відзначити, що чи не найбільше імунологія необхідна при трансплантації органів задля передбачення можливих наслідків пересадки.
Сучасна [[трансплантологія]] використовує базис імунології для більш ефективного процесу [[Трансплантація|трансплантації]] — хірургічного методу лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятого у людини чи у тварини, а також різноманітних штучних імплантатів.
* Автотрансплантація, або автологічна трансплантація — реципієнт трансплантата є його [[Донор (медицина)|донором]] для самого себе. Наприклад, [[аутотрансплантація]] [[шкіра|шкіри]] з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких [[опік]]ах. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і
* Гомотрансплантація, або гомологічна трансплантація — донором трансплантата є 100 % генетично і [[Імунітет (медицина)|імунологічно]] ідентичний реципієнту [[Близнюки#Ідентичні або ж однояйцеві близнюки|однояйцевий близнюк]] реципієнта. Мабуть, у майбутньому, коли навчаться [[Клонування (біотехнологія)|клонувати]] окремі [[Тканина (біологія)|тканини]] і вирощувати в лабораторних умовах цілі органи людського тіла із заданими імунологічними характеристиками, всі 100 % трансплантацій органів будуть гомологічними.
* Аллотрансплантація, або гетерологічная трансплантація — донором трансплантата є [[ген]]етично і імунологічно інший людський організм.
* Ксенотрансплантація, або міжвидова трансплантація — трансплантація органів від тварини іншого [[Вид (біологія)|біологічного виду]], ніж людина.
{{biosci-stub}}▼
{{med-stub}}▼
== Література ==
Рядок 96 ⟶ 92:
[[Категорія:Імунологія| ]]
▲{{biosci-stub}}
▲{{med-stub}}
| |||