Подорож на край ночі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Немає опису редагування
Рядок 7:
Бардамю бачив Велику війну та злочинну безпомічність своїх командирів в окопах. Саме там він втратив віру в людей. Велика війна є водночас відправною точкою його «подорожі» без повернення. Фактично, весь роман є викриттям жахів війни, сповненим глибокого песимізму щодо соціальних стосунків та людства. Потім Бардамю описує своє перебування в Африці, де знову ж таки жахається ницості та цинічності колоніального режиму. З Африки Бардамю тікає до фордистської Америки. Америка стала ддля нього єдиним місцем, де він зустрів людину (Молі), яку любив до кінця своєї життєвої подорожі. Проте і робота на фабриках Детройта виявилася для гловного героя щоденним зіткненням з людськими стражданнями. Після США Бардамю повертається до Франції, щоб закінчити своє навчання на медичному факультеті й стати лікарем бідних. Після навчання Бардамю відкриває лікарську практику в одному з передмість Парижа. Він знову стикається з різноманітними проявами людської біди, горя й страждання, що загалом перегукується з його досвідом Першої світової війни та життя в колоніальній Африці.
Врешті сам автор роману робить висновок, що «життя — це агонія, якій немає кінця».
 
== Головні персонажі ==
* Фердінан Бардамю — оповідач;
* Леон Робінзон — друг Бардамю, виникає у вирішальних моментах роману;
* Альсід — колега Бардамю в Африці;
* Лола — американка, з якою Бардамю познайомився в Парижі, а потім зустрів на Мангеттені;
* Мюзін — скрипалька, яку оповідач зустрів у Парижі;
* Моллі — американка, яку оповідач зустрів у Детройті;
* Бебер — хлопчик з паризького передмістя;
* Тітка Бебера;
* родина Анруй (пані та пан Анруй та їхня свекруха);
* професор Парапен — лікар
* професор Баритон — психіатр;
* Мадлон — коханка Робінзона (принагідно і Бардамю);
* Софі — словацька сестра-жалібниця;
* абат Протіст.
 
== Українські видання ==