Ян Сененський (кам'янецький каштелян): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 3:
== Життєпис ==
[[Син]] сандомирського підкоморія Анджея Сененського та його дружини Катажини з Гологорів, старший брат [[Вікторин Сененський|Вікторина]].<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sienienscy01.html#A1 Sienienscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031040127/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sienienscy01.html#A1 |date=31 жовтень 2016 }} {{ref-pl}}</ref><ref>''Kiryk F.'' Sienieński Wiktoryn z Sienna i Gołogór, h. Dębno (ok. 1463—1530) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — t. XXV/2, zeszyt 105. — S. 192. {{ref-pl}}</ref>
Мав великий маєток. До дідичних [[Гологори (село)|Гологорів]] додав села у [[Львівська земля|Львівській землі]]: Підсонів — купив 1489 року за 400 [[гривня польська|гривень]], [[Борщів (Перемишлянський район)|Борщів]] — за 200 гривень, 1490 року [[королівщина|королівщину]] [[Під'ярків]], заставлену за 80 [[гривня польська|гривень]]. Скуповував маєтки в Русі пізніше, збільшував [[державець|державленням]], позичками під заставу. 1492 року постав перед судом під загрозою відібрання маєтків Кальче, [[Бібщани]], які належали дружині [[теребовлянське староство|теребовлянського старости]] [[Кердеї|Зигмунта з Поморян (Кердея)]]; за вироком суду, Бібщани залишились у Яна Сененського. Суперечка закінчилась після його смерті (в середині XVI ст.).
Нападав на маєтки сусідів. Разом з братом Вікторином викрав доньку померлого стриєчного брата Пйотра [[Ядвига Сененська з Олеська|Ядвигу]] (дружину подільського воєводи [[Каменецький Мартин|Мартина Каменецького]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#B5 Olesniccy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131111125605/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#B5 |date=11 листопад 2013 }} {{ref-pl}}</ref>) для отримання контролю над частиною спадку, яка їй належала. 1497 року разом з [[сандомир]]ським [[чесник]]ом Миколаєм з Бжезя ([[Лянцкоронські|Лянцкоронським]]) отримав королівський запис 2000 [[флорин]]ів угорських на місті [[Дрогобич]]. Мав торгові зв'язки з [[міщанство|міщанами]] Львова, торгував волами. Маєтками родовими, взятими за грошові позики королівщинами розпоряджався спільно з братом Вікторином. 1494 року набув половину замку та міста [[Поморяни|Поморян]] з передмістями, 11 сіл (переважно порожніми) за село Стенку і 2000 угорських флоринів. 1504 року вони випросили у короля підтвердження [[магдебурзьке право|магдебурзького права]] Поморян після татарського наїзду, надання 2-х ярмарків та торгів. Невдовзі поділили маєтки: Ян Сененський отримав маєтки [[Гологори (село)|Гологори]], Поморяни в Львівській землі, також в Галицькій, на Поділлі.
В політичному житті участі не брав. 1518 року став [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштеляном кам'янецьким]], через 1 рік подав у відставку через вік. Помер після 1526 року.
| |||