Тихий океан: відмінності між версіями

== Гідрологічний режим ==

[[Файл:North Pacific Subtropical Convergence Zone.jpg|міні|праворуч|250пкс|Течії Тихого океану]]

 

Суттєва ланка екваториальної циркуляції Тихого океану — підповерхнева протитечія Кромвела. Вона перетинає Тихий океан від континенту до континенту на глибині від 150—300 м на заході, до 250—300 м на сході в смурі шириною 500—600 км. Напрямок течії східний. Швидкість протитечії в центральній і східній частинах океану — близько 5,4 км/год. Вона меандрує біля [[екватор]]у.

 

Основна частина мас криги в Антарктичній області, плавуча крига в високих південних широтах розповсюджується [[зима|взимку]] до 61—64° південної широти, [[літо|влітку]] до 70° південної широти. [[Айсберг]]и в кінці літа виносяться до 46—48° південної широти.

 

Флора і фауна характеризуються багатством і великим різноманіттям. Фауна Тихого океану налічує близько 100 тисяч видів (біологія); у фітопланктоні відомо близько 380 видів. У зоні шельфу представлені різноманітні бурі водорості, фукусові, Ламінарія водорості, молюски,черви, ракоподібні, голкошкірі та інші організми. Для тропічних широт характерний сильний розвиток коралових рифів.

 

 

== Економічно-політичне значення ==

 

Найбільші світові прибережно-морські розсипи [[рутил]]у і [[циркон]]у знаходяться на східному і південно-східному узбережжі Австралії, ільменіто-цирконієві піски — вздовж західного берега Північної Америки від [[Аляска|Аляски]] до [[Каліфорнія|Каліфорнії]], багаті розсипи [[каситерит]]у біля берегів Південно-Східної Азії, титано-магнієві піски в прибережній зоні [[Японія|Японії]]. Прибережно-морські розсипи Аляски багаті на [[золото]] і [[платина|платину]]. На дні глибоких (понад 3 000 м) районів Тихого океану виявлені великі поклади залізо-манганових конкрецій, найбагатша зона площею близько 6 мільйонів км² між 6 і 20° північної широти і приблизно між 180 і 120° західної довготи. В Тихому океані розвідано понад 120 нафтових і нафтогазових родовищ, з яких майже 70 % в експлуатації. Основні райони морського нафтовидобутку: південна частина Каліфорнійського шельфу, [[затока Кука]], Аляска (див. [[Нафтогазоносний басейн Затоки Кука]]), затока Гуаякіль (Еквадор), західний шельф Японії, затока Бохайвань (КНР), протока [[Басса]], [[Малайський архіпелаг]], Північний острів Нової Зеландії, [[Бруней]], [[Таїланд]], [[Малайзія]], [[Індонезія]], [[Перу]]. Видобуток [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] ведеться біля берегів Японії.

Тихий океан займає 2-е місце у світі за об'ємом морських перевезень і відрізняється значними темпами їх зростання. Найважливіші транспортні шляхи зв'язують [[морський порт|порти]] [[США]] і [[Канада|Канади]] з портами Японії. В Японію перевозяться кам'яне вугілля, лісові [[вантаж]]і, [[зерно]], [[руда]] та інше; у зворотному напрямку — [[автомобіль|автомобілі]], електроніка, тканини, риба. Значні за об'ємом перевозки виконуються по лініях американо-австралійського тихоокеанського напрямку. Із Австралії та Нової Зеландії в США доставляється [[свинець]], [[цинк]], [[шерсть]], [[м'ясо]]; в зустрічних потоках переважають верстати, машини, прилади. Маршрутами, що поєднують порти південноамериканських країн з тихоокеанськими і атлантичними (через [[Панамський канал]]) портами США і Канади, перевозяться руди чорних і кольорових металів, [[селітра]] та інша сировина.

 

 

=== Країни узбережжя ===