Фарадж ан-Насір: відмінності між версіями

Був сином султана Баркука від [[Греки|грецької]] невільниці. Успадкував престол у 13-річному віці після раптової смерті свого батька<ref name="Muir">{{cite book|title=The Mameluke; or, Slave dynasty of Egypt, 1260-1517, A. D.|author=William Muir|year=1896|publisher=Smith, Elder|location=|isbn=|pages=245}}</ref>. За його правління у країні розгорнулась боротьба за владу між різними [[Мамелюки|мамелюкськими]] угрупуваннями. Організована головним [[емір]]ом й [[атабек]]ом Айтамишем і намісником у [[Сирія|Сирії]] еміром Танамом аль-Хасані змова була розкрита, а всі найвидніші її учасники були страчені у травні 1400 року. Подолати опозицію Фараджу вдалось за допомогою [[Османська імперія|османів]]. Взамін Фарадж поступився султану [[Баязід I|Баязіду]] завойованими ним ще у Баркука містами і землями<ref>{{cite web|url=http://www.islamica.ru/history-of-islam/?uid=133|title=Династія черкеських мамелюків у Єгипті та Сирії. 1382 - 1517|author=Кадирбаєв A.Ш.|publisher=Islamica.ru|accessdate=2015-11-29|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Hp0TzSE6?url=http://www.islamica.ru/history-of-islam/?uid=133|archivedate=2013-07-0302|ref =Кадирбаєв A.Ш.|deadurl=yes}}</ref>. Скориставшись цим, [[Тимур]] [[1400]] року вторгся до [[Сирія|Сирії]], захопивши [[Алеппо]], [[Хомс]] і [[Дамаск]].