Симона де Бовуар: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 74:
===Сексуальність, екзитенціалістський фемінізм та ''Друга стать''===
''[[Друга стать]]'', уперше опублікована в 1949 році французькою мовою як ''Le Deuxième Sexe'', перетворює екзистенціалістську матнтру ''існування передує сутності'' в феміністську: "Жінкою не народжуються, а стають" (французькою: "On ne naît pas femme, on le devient")<ref>Beauvoir, The Second Sex, 267</ref>. Цією знаменитою фразою де Бовуар спочатку висловлює те, що стало відомим як відмінність між статтю та гендером, тобто біологічною статтю та соціальним й історичним конструктом гендер та супутніми стереотипами<ref>{{cite book|url=https://plato.stanford.edu/archives/win2017/entries/feminism-gender/|title=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|first=Mari|last=Mikkola|editor-first=Edward N.|editor-last=Zalta|date=3 January 2018|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|via=Stanford Encyclopedia of Philosophy}}</ref>. Де Бовуар вістоює думку, що "первинним джерелом пригноблення жінки є її [жіночності] історичне й соціальне конструювання як суттєво" Іншої.<ref>{{Cite book|url=https://plato.stanford.edu/archives/fall2015/entries/beauvoir/|title=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|last=Bergoffen|first=Debra|date=2015|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Fall 2015}}</ref>.
Де Бодуар визначає жінку як "другу стать", тому що жінки визначаються відносно чоловіків. Вона вказує на те, що [[Арістотель]] розмірковував, що жінки "є самицями через брак якостей", тоді як [[Тома Аквінський]] говорив про жінок як про "недосконалих чоловіків" та як про "випадкові" створіння<ref name="marxists.org">{{cite web|url=https://www.marxists.org/reference/subject/ethics/de-beauvoir/2nd-sex/introduction.htm|title=Simone de Beauvoir The Second Sex, Woman as Other 1949|first=Simone de|last=Beauvoir|website=www.marxists.org}}</ref>. Де Бовуар ствержувала, що жінки здатні робити вибір на рівні з чоловіками, а тому спроможні обрати шлях підвищення, підняття за межі "[[іманентність|іманентності]]", з якою вони раніше примирялися, й досягти "[[трансцендентність|трасцендентності]]", тобто такого положення, коли вони візьмуть в свої руки відповідальність за себе й за світ, коли вони оберуть свободу.
<!---▼
▲<!---
Chapters of ''The Second Sex'' were originally published in ''Les Temps modernes'',<ref>Appignanesi 2005, p. 82</ref> in June 1949. The second volume came a few months after the first in France.<ref>Appignanesi 2005, p. 89</ref> It was quickly published in America due to the quick translation by [[Howard Parshley]], as prompted by [[Blanche Knopf]], wife of publisher [[Alfred A. Knopf]]. Because Parshley had only a basic familiarity with the French language, and a minimal understanding of philosophy (he was a professor of biology at [[Smith College]]), much of de Beauvoir's book was mistranslated or inappropriately cut, distorting her intended message.<ref name="Moi, Toril 2002">Moi, Toril "While We Wait: The English Translation of 'The Second Sex'" in ''Signs'' 27(4) (Summer, 2002), pp. 1005–35.</ref> For years, Knopf prevented the introduction of a more accurate retranslation of de Beauvoir's work, declining all proposals despite the efforts of existentialist scholars.<ref name="Moi, Toril 2002"/> Only in 2009 was there a second translation, to mark the 60th anniversary of the original publication. Constance Borde and Sheila Malovany-Chevallier produced the first integral translation in 2010, reinstating a third of the original work.<ref>{{cite web|url=https://www.theglobeandmail.com/books/review-the-second-sex-by-simone-de-beauvoir/article1615327|title=Review: The Second Sex, by Simone de Beauvoir|publisher=|via=The Globe and Mail}}</ref>
| |||