Вікіпедія

Харків-Пасажирський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 25:
| транспортні_послуги = {{+Станція}} {{+Каса}} {{+Довідка}} {{+Багаж}} {{+Камера схову}}
| супутні_послуги = {{+Метро}}&nbsp;[[Південний вокзал (станція метро)|«Південний вокзал»]]<br/>{{SOU}}&nbsp;{{TAXI}}&nbsp;{{SRE}}&nbsp;{{SEP}}&nbsp;{{SAD}}&nbsp;{{SES}}&nbsp;{{SFA}}&nbsp;{{CAFE}}&nbsp;{{TLF}}
| інженер = С. Філіна;<br/>трест «Південтрансбуд» керівник [[Бондаренко Михайло Леонтійович|Б. &nbsp;М. &nbsp;Леонтійович]]
| відкрито = {{Дата з віком|1869}} (арх. [[Тон Андрій Андрійович|А.&nbsp;А. Тон]])
| закрито =
| перебудовано = (арх. [[Загоскін Сергій Іліодорович|С.&nbsp;І. Загоскін]], [[Цауне Юлій Семенович|Ю.&nbsp;С. Цауне]] із Д.&nbsp;Шпілером.) у [[1896]]–[[1901]] &nbsp;рр.,<br/>після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у [[1952]] &nbsp;р.
| електрифіковано = [[1959]]—[[1961]]<ref>Електрифікація ділянок [http://parovoz.com/history/electrification/1959-60.php Харків &nbsp;— Дергачі (1959—1960], [http://parovoz.com/history/electrification/1961-63.php Харків &nbsp;— Люботин, Основа &nbsp;— Святогірськ (1961—1963)] {{ref-ru}}</ref>
| колишні_назви = ''Південний вокзал''
| архітектор = Г.&nbsp;І.&nbsp;Волошин, Б.&nbsp;С.&nbsp;Мезенцев, О.&nbsp;О.&nbsp;Лимар
Рядок 38:
| веб-сайт = [http://wwww.pz.gov.ua ''Офіційний веб-сайт регіональної філії «Південна залізниця»'']
| тип_коду =
| код =
| код_ємр = 440321
| код_експрес_2 = 2204001
Рядок 87:
{{Дата|1869|11|7}} року&nbsp;— затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
 
{{Дата|1869|12|23}} року&nbsp;— відкрито рух на другій лінії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від [[Харків|Харкова]] до [[Ростов-на-Дону|Ростова]] (довжиною 538 верст).
 
{{Дата|1870|01|5}} року&nbsp;— відкрито рух поїздів на ділянці [[Харків]]&nbsp;— [[Слов'янськ (станція)|Слов'янськ]]&nbsp;— [[Таганрог]].
Рядок 105:
{{Дата|1895|12|17}} року&nbsp;— з відкриттям для руху поїздів ділянки [[Харків]]&nbsp;— [[Куп'янськ]], відкрилося пряме залізничне сполучення на лінії [[Харків]]&nbsp;— [[Балашов (місто)|Балашов]] ([[Південно-Східна залізниця]]). Місто [[Харків]] отримало залізничний вихід до [[Волга|Волги]].
 
{{Дата|1896|04|20}} року&nbsp;— вокзал станції Харків вперше був електрифікований. Електричні ліхтарі «потужністю» 1000-12001000—1200 [[Свічка|свічок]] були встановлені всередині вокзалу, на платформі і на шляху від Усівського моста до Лисогірського.
 
{{Дата|1900|08|10}} року&nbsp;— на Харківському вокзалі відкрита камера схову ручного багажу.
Рядок 167:
Вокзальний комплекс включає:
* будівлю вокзалу;
* готель «Експрес»;
* квиткові каси;
* котельню, гаражі, багажне відділення;
* торговий комплекс «Залізничник» з магазинами, кафе, барами і кіосками;
Рядок 183:
</gallery>
 
Загальна площа приміщень вокзалу&nbsp;— 32,6&nbsp;тис&nbsp; кв.м,&nbsp;платформ і тунелів&nbsp;— 33,1&nbsp;тис&nbsp;кв.м. [[Привокзальний майдан (Харків)|Привокзальна площа]] займає територію у 6,0&nbsp;тис&nbsp;кв.м. Уся територія вокзалу складає 4,8 га. Висота будівлі самого вокзалу становить 26 &nbsp;м. Він складається з 7 пасажирських платформ, які з'єднуються двома тунелями та наземним переходом.
Саме із станції ''Харків-Пасажирський'' в 2001 році вирушив перший в Україні швидкісний потяг "«[[Столичний експрес |Столичний експрес]]"», сполученням Харків—Київ<ref>[http://kh.depo.ua/ukr/kh/unikalniy-muzey-samovar-ta-spivucha-ploscha-istoriya-golovnogo-vokzalu-harkova-20170821626506 Звідки приїхав перший потяг до Південного вокзалу, як виглядають дореволюційні паровози та де планували зводити будівлю] [[Держпром|Держпрому]]у ''Харків.depo.ua''</ref>.
 
{{Дата|2006|07|21}} року на Південному вокзалі в урочистій обстановці відкрито другу чергу приміського терміналу (перехід з [[Привокзальний майдан (Харків)|Привокзального майдану]] до Північного терміналу).
 
По обидва боки центрального залу розташовані Північна і Південна вежі висотою 42 &nbsp;м. Годинник на Південній вежі&nbsp;— найбільший в Харкові.
 
Пасажири, які прибули до Харкова, з платформ через північний і південний тунелі потрапляють в цокольний поверх вокзалу, звідки можна вийти на Привокзальну площу або потрапити в [[Харківський метрополітен|метро]] на станцію [[Південний вокзал (станція метро)|«Південний вокзал»]].
Рядок 205:
На додатково побудованому поверсі&nbsp;— антресоль, розташовані конференц-зал і кафе «Перша столиця»<ref>[http://www.kharkov.info/place/182 Інформація про Південний вокзал] ''Харків-Інфо''</ref>.
 
Для обробки [[багаж]]у та вантажобагажу в багажному відділенні розташована багажна рампа. Все більш популярною серед власників авто стає послуга з перевезення автомобілів спеціальними [[Вагон-автомобілевоз|вагонами-автомобілевозами]] [[Південна залізниця|Південної залізниці]]. Вагон-автомобілевоз курсує за визначеними днями у складі поїздів №&nbsp;17/18 [[Харків]]&nbsp;— [[Ужгород (станція)|Ужгород]] та №&nbsp;15/16 [[Харків]]&nbsp;— [[Рахів (станція)|Рахів]] (вагон-автомобілевоз курсує тільки до станції [[Львів (станція)|Львів]]), в літній період вагон-автомобілевоз курсує до [[Одеса-Головна|Одеси]].
 
З південного і північного боку будівлі вокзалу побудовані павільйони з квитковими касами і турнікетами для пропуску пасажирів приміського сполучення.
Рядок 225:
На станції Харків-Пасажирський зупиняються всі транзитні потяги. Для більшості потягів станція є кінцевою.
 
Основні напрямки відправлення поїздів:
* [[Київ|київський]]&nbsp;— через [[Полтава-Київська|Полтаву]], [[Миргород (станція)|Миргород]], [[Гребінка (станція)|Гребінку]] до [[Київ-Пасажирський|Києва]] і далі до міст [[Західна Україна|Західної України]] ([[Львів (станція)|Львів]], [[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]], [[Мукачево (станція)|Мукачево]], [[Ужгород (станція)|Ужгород]], з 10 грудня 2017 року до [[Рахів (станція)|Рахова]]);
* [[Суми|сумський]]&nbsp;— через [[Суми (станція)|Суми]], [[Ворожба (станція)|Ворожбу]], [[Конотоп (станція)|Конотоп]], [[Київ-Пасажирський|Київ]] і далі до [[Ужгород]]а;
* південний&nbsp;— через [[Кременчук (станція)|Кременчук]] до [[Одеса-Головна|Одеси]], [[Миколаїв (станція)|Миколаєва]], [[Херсон (станція)|Херсона]]; через [[Лозова (станція)|Лозову]] до [[Дніпро-Головний|Дніпра]], [[Запоріжжя I|Запоріжжя]], [[Кривий Ріг-Головний|Кривого Рогу]], [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївки]]; [[Генічеськ (станція)|Генічеська]] та [[Бердянськ (станція)|БердянськБердянська]]а (у літній період);
* волинський: з 10 грудня 2017 року курсує потяг &nbsp;[[Харків]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]] через [[Кобеляки (станція)|Кобеляки]], [[Кременчук (станція)|Кременчук]], [[Павлиш (станція)|Павлиш]], [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янку]], [[Біла Церква (станція)|Білу Церкву]], [[Козятин I|Козятин]], [[Рівне (станція)|Рівне]];
* донбаський&nbsp;— до [[Бахмут]]а, [[Костянтинівка (станція)|Костянтинівки]], [[Лисичанськ (станція)|Лисичанська]];
* у міждержавному сполученні&nbsp;— до [[Москва-Пасажирська-Курська|Москви]], [[Санкт-Петербург]]у, [[Мінськ-Пасажирський|Мінська]].
Рядок 237:
Перший [[електропоїзд]] на ділянці [[Харків]]&nbsp;— [[Лозова (станція)|Лозова]] пройшов в ніч з [[30 жовтня|30]] на [[31 жовтня]] [[1958]] року.
 
Ділянка Харків&nbsp;— [[Лозова (станція)|Лозова]] обслуговується виключно приміськими [[електропоїзд]]ами [[ЕР2]], [[ЕР2Р]], [[ЕР2Т]] депо Харків.
 
Ділянку [[Харків]]&nbsp;— [[Козача Лопань (станція)|Козача Лопань]] обслуговують [[електропоїзд]]и [[ЕР2]], [[ЕР2Р]], [[ЕР2Т]], крім цього, до 2014 року на ділянці [[Харків]]&nbsp;— [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]] курсували електропоїзди [[ЕР2]], [[ЕД4]], [[ЕД4]]М депо Бєлгород. З 13 лютого 2015 року, через припинення російською стороною в односторонньому порядку дії договору про спільну організацію руху поїздів на прикордонних залізничних ділянках з Російською Федерацією і в зв'язку з низьким пасажиропотоком «Укрзалізницею» було скасовано єдиний залишившився тоді електропоїзд №&nbsp;816/815 [[Харків]]&nbsp;— [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]<ref>[http://economics.unian.ua/transport/1042429-iz-harkova-do-rosiyskogo-belgoroda-perestanut-kursuvati-elektrichki.html Із Харкова до Бєлгорода припиняють курсувати електропоїзди] // ''УНІАН'', 2015-02-10</ref>.
 
Ділянки [[Харків]]&nbsp;— [[Нова Баварія (станція)|Нова Баварія]], Харків&nbsp;— Шпаківка обслуговуються виключно електропоїздами [[ЕР2]] депо [[Люботин (моторвагонне депо)|Люботин]].
 
Ділянка [[Харків]]&nbsp;— [[Основа (станція)|Основа]] обслуговується обома депо.
 
У парному напрямку приміські потяги йдуть до станцій [[Дергачі (станція)|Дергачі]], [[Козача Лопань]], в непарному&nbsp;— до станцій [[Мерефа (станція)|Мерефа]], [[Зміїв (станція)|Зміїв]], [[Бірки (станція)|Бірки]], [[Лихачове (станція)|Лихачове]], [[Біляївка (станція)|Біляївка]], [[Лозова (станція)|Лозова]], [[Власівка (станція)|Власівка]], [[Красноград (станція)|Красноград]], [[Савинці (станція)|Савинці]], [[Ізюм (станція)|Ізюм]], [[Есхар (станція)|Есхар]], [[Коробочкине (станція)|Коробочкине]], [[Люботин (станція)|Люботин]], [[Люботин-Західний]], [[Огульці]], [[Полтава-Південна]], [[Мерчик (станція)|Мерчик]], [[Тростянець-Смородине]], [[Золочів (станція, Південна залізниця)|Золочів]], [[Одноробівка (станція)|Одноробівка]] (до станції [[Хотмижськ (станція)|Хотмижськ]] скасований рух з 5 лютого 2015 року<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3476321-u-kharkovi-skasuvaly-dva-potiahy-do-rosii Скасування потягу Харків &nbsp;— Хотмижськ] // ''Корреспондент'', 2015-02-06</ref><ref>[http://www.uz.gov.ua/press_center/latest_news/396907/ Чергове скасування транскордонних потягів] // ''Укрзалізниця'', 2015-02-05</ref>).
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Харків-Пасажирський