Гамбург: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
уточнення
Рядок 35:
[[Файл:Hamburg Hafen .jpg|thumb|right|300px|Гамбурзький порт]]
[[Файл: Hamburg skyline St Michaelis.jpg | thumb|right | 300px | Нічний Гамбург.]]
'''Вільне та [[Ганза|ганзейське]] місто Гамбург''' ({{lang-de|Freie Stadt und Hansestadt Hamburg}}) є&nbsp;— (несувереннимнесуверенне) містоммісто-державоюдержава і одночасно [[землі Німеччини|федеральноюфедеральна землеюземля]] [[Німеччина|Німеччини]].<ref>[http://leksika.com.ua/17550505/ure/gamburg Українська радянська енциклопедія]</ref>
 
За чисельністю населення (майже 1,8 [[мільйон|млн]] мешканців) це друге місто країни та шосте місто [[ЄС|Європейського союзу]]; одночасно Гамбург&nbsp;— найбільше нестоличне місто ЄС. Територія так званого «Великого Гамбурга» (Гамбург та його найближче оточення) становить також один з одинадцяти «європейських метрополісів» Німеччини.
Рядок 47:
 
=== Середньовіччя ===
Історія Гамбурга починається з Гаммабурга («Лісової фортеці» в перекладі з [[англосаксонська мова|англосаксонської мови]])<ref>[[Страны и народы (Мысль)]], Западная Европа, ст.292</ref>, скромного замку невеликого розміру, побудованого приблизно в 825 році нашої ери на піщаному мисі між річками Альстер і Ельба. У 834 році, під час правління [[імператор Заходу|імператора]] [[Людовик I Благочестивий|Людовика Благочестивого]], [[баптистерій]] замку став резиденцією [[архієпископ]]а, а архієпископ Ансгар зробив молоде місто Гамбург базою своїх місій по [[християнізація|християнізації]] [[язичник]]ів [[Північна Європа|Північної Європи]]. [[Вікінги]] спалили місто 845 року, у наступні 3 століття Гамбург горів ще вісім разів.
 
До кінця XI століття вичерпалася роль Гамбурга як духовного мегаполісу на півночі Європи, і з того часу торгівля, а не релігія визначала життя міста. Між 1120 і 1140 роками були створені деякі торговельні підприємства, а заснування [[Адольф II Гольштейнський|Адольфом II Гольштейнським]] міста [[Любек]] на [[Балтійське море|Балтиці]] також сприяло економічному розвитку Гамбурга як порта Любека на Північному морі. Восени 1188 року група гамбурзьких підприємців отримала від свого феодального сузерена Адольфа III (графа Гольштейну), дозвіл на будівництва нового міста, прилеглого до старого, з гаванню на річці Альстер і спорудами для використання річки Ельби як зовнішнього рейду. 7 травня 1189 року імператор [[Фрідріх I Барбаросса]] підтвердив дозвіл Адольфа III в документі, що дає спеціальні права на торгівлю іта навігацію.
 
У XIII столітті Гамбург неухильно зростав як за площею, так і за економічним значенням завдяки розвитку [[Ганза|Ганзи]]. У Ганзейській лізі Гамбург поступався тільки Любеку. Великі торгові компанії контролювали торгівлю між [[РосіяВелике князівство Московське|РосієюМосковським князівством]] і [[Фландрія|Фландрією]]. Гамбург прагнув зробити торгові шляхи безпечними, тому місто купувало ділянки землі вздовж [[річковий рукав|рукавів]] Ельби в безпосередній близькості від міста, а також землі, що лежать нижче за течією.
 
=== Місто на шляху до сучасності ===
У кінціНаприкінці середньовіччя Ганзейська унія стала поступово розпадатися. Гамбург пішов своїм шляхом і до 1550 року перевершив Любек в економічному плані. [[Фондова біржа]] була заснована 1558 року, Банк Гамбурга&nbsp;— 1619 року. 1662 року стала діяти система [[Конвой суден|конвоїв]] для торгового судноплавства, купці Гамбурга були першими, хто виходив у відкрите море в супроводі військових кораблів. Приблизно в той же час у Німеччині було вперше введено морське [[страхування]].
 
В основі посилення Гамбурга лежали дві причини: по-перше, [[релігійна війна|релігійні війни]] в другій половині XVI століття спонукали багатьох голландських купців емігрувати в регіон Нижньої Ельби, в результаті чого Гамбург став центром вже налагодженої міжнародної торгівлі; по-друге, місто було настільки надійно укріплене в 1616-25 роках, що бізнес ву місті розвивався без проблем навіть під час найгірших криз [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітньої війни (1618-48)]]. До кінця XVII століття Гамбург з населенням 70&nbsp;000 осіб став другим найбільшим містом Німеччини після [[Кельн]]а.
 
Договір Готторпа, укладений з датчанами 27 травня 1768 року, звільнив Гамбург від теоретичного підпорядкування [[король Данії|королю Данії]] та таким чином проклав шлях до визнання його [[Імперське Вільне місто|імперським містом]] 1770 року. Крім того, згідно з договором до Гамбургу відійшли острови від Ведделя до Фінкенвердера, які лежали між містом і лівим берегом Ельби, і які через сторіччя стануть місцем нових доків. Гамбург, однак, не надто довго користувався своїми новими привілеями: [[наполеонівські війни]] скинули старий порядок в Німеччині, а 1810 року маленька держава була приєднана до [[Перша Французька імперія|Французької імперії Наполеона]].
 
Після падіння Наполеона (1814-15) Гамбург з 1819 року став державою-членом [[Німецький союз|Німецького союзу]] з назвою «Вільне і Ганзейське місто Гамбург». Процвітання швидко відновилося, оскільки торгова експансія Гамбурга була поширена на недавно відкриті території в [[Африка|Африці]], [[Азія|Азії]], [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америці]]. Навіть велика пожежа в травні 1842 року, яка спустошила чверть міста, не перервала швидкого зростання. Внаслідок реконструкції вхід суден ву гавань став доступним ву будь-який час доби і не залежитьзалежив більше від [[приплив]]ів і відливів у гирлі Ельби.
 
Після створення [[Німецька імперія|Німецької імперії]] 1871 року політичний статус Гамбурга зберігся, і безперешкодний розвиток міста тривав далі. Чудові будинки в стилі [[бароко]] на густонаселеному острові Брук були знесені в 1880-х роках, щоб звільнити місце для складів нового порту. До кінця XIX століття, в ході якого населення зросло від 130&nbsp;000 до 700&nbsp;000, Гамбург розширився далеко за межі колишніх кордонів, поглинувши свої колишні передмістя.
 
Гамбург увійшов ву XX століття, вирішивши зберегти іта зміцнити свої позиції як «ворота Німеччини в світ»; нові доки і причали були побудовані на лівому березі річки Ельби. Однак [[Перша світова війна]], що почалася в 1914 році, поставила хрест на розвитку міста. Міжнародна торгівля припинилася, а торговий флот Гамбурга (1466 суден) практично не залишав порт. Після війни майже всі гамбурзький кораблі були передані країнам-переможницям ву рахунок [[Репарації|репарацій]] Німеччини.
 
Протягом багатьох років після закінчення війни Гамбург не міг продовжити розвиток, оскільки вичерпав всі можливості розширення своєї території. Указ про Великий Гамбург від 26 січня 1937 роки змінив цю ситуацію, дозволивши Гамбургу приєднати сусідні міста Альтона, Вандсбек і Харбург, які до цього належали [[Пруссія|Пруссії]]. Однак розпочата [[Гітлер]]ом [[Друга світова війна]] внесла свої страшні корективи, в ході війни нальоти авіації союзників зруйнували 55 відсотків житлового фонду Гамбурга і 60 відсотків портових споруд, загинуло 55&nbsp;000 жителів міста.
 
Незважаючи на значні руйнування відновлення міста йшло швидко. Символом післявоєнного комерційного розквіту міста став новий обширний діловий район Сіті-Норд, побудований ву 1960-х роках. 1962 року в місті сталася [[повінь]], в результаті якої загинуло більше 300 осіб і була майже знищена стара частина міста. У середині 1960-х років чисельність населення Гамбурга перевищила 1&nbsp;800&nbsp;000 осіб, хоча за останні десятиліття вона скоротилася через переміщення жителів у передмістя. Населення іноземного походження Гамбурга досягло 10 відсотків до 1980-х років.
 
[[Об'єднання Німеччини]] в 1990 році збільшило торгівлю між містом і країнами [[Східна Європа|Східної]] і [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. Протягом 1990-х років у місті тривала модернізація.
Рядок 87:
[[Файл:Hamburg-university-2005-05.png|thumb|right|300px|[[Гамбурзький університет]]]]
Численні вищі навчальні заклади, наприклад:
* [[Гамбурзький університет]] ({{langi|de|Universität Hamburg}}),.
* технічнийТехнічний університет Гамбург-Гарбург ({{langi|de|Technische Universität Hamburg-Harburg}}),.
* Гамбурзька заочна- вища школа (''HFH Hamburger Fern-Hochschule''),.
* вищаВища школа образотворчого мистецтва (''Hochschule für bildende Künste''),.
* вищаВища школа прикладних наук (''Hochschule für Angewandte Wissenschaften''),.
* університетУніверситет архітектури розвитку довкілля (''HCU&nbsp;— Universität für Baukunst und Raumentwicklung''),.
* військовийВійськовий університет Гельмута- Шмідта (''Helmut-Schmidt-Universität der Bundeswehr''),.
* приватнаПриватна школа правознавства (''Bucerius Law School''),.
* Гамбурзька школа управління (''HSBA Hamburg School of Business Administration''),.
* інститутІнститут метеорології та іноземних і міжнародних прав особистості товариства Макса-Планка.
* {{нп|Інститут тропічної медицини імені Бернгарда Нохта||de|Bernhard-Nocht-Institut für Tropenmedizin}}.
 
Є й інші науково-дослідницькі установи, у тому числі Німецький електронний [[синхротрон]] (''DESY Deutsche Elektronen-Synchrotron'').
 
На півночі Гамбурга проектується тунель (30 [[кілометр|км]]) для першого у світі лінійного [[колайдер]]а ТЕСЛА (TESLA). Він розрахований на сучаснішу технологію [[надпровідник]]ів та стане поряд з [[прискорювач заряджених частинок|прискорювачем]] [[протон]]ів (LHC) у Женевському ''[[CERN]]'' наступним великим кроком у фізиці частинок.
 
У Гамбурзі розміщені також дві школи музичних виконавців ''Stage School of Music, Dance and Drama'' та ''Joop van Ende Academy'' (належить ''Stage Entertainment'').
 
== Культура ==
Рядок 110 ⟶ 109:
Понад 50 тисяч відвідувачів закладів культури щоденно.
 
31 жовтня 2016 німецький будівельний концерн Hochtief передав Гамбургу 110-метрову «[[Ельбська філармонія|Філармонію на Ельбі]]». Будівництво тривало 9 років i коштувало 789 мільйонів євро. Філармонія стала одним із символів міста. Вона споруджена на одному з островів на Ельбі, який раніше був забудований величезними складами гамбурзького порту. Мегабудівля має засвідчити перевтілення Гамбурга з міста торгівцівторговців у сучасний культурний центр світового рівня.<ref>[http://www.dw.com/uk/у-гамбурзі-добудували-помпезну-філармонію-на-ельбі/a-36217581 У Гамбурзі добудували помпезну філармонію на Ельбі // Deutsche Welle, 31.10.2016]</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/30213 ''Євгенія Нестерович.'' За гамбурзьким рахунком // Збруч, 06.12.2014]</ref>.
 
== Спорт ==
Рядок 164 ⟶ 163:
* Гамбург займає перше місце серед міст Європи за кількістю мостів (за різними даними від 2300 до більше 2500). У місті більше мостів ніж у [[Венеція|Венеції]] (400), [[Амстердам]]і (1200) і [[Лондон]]і разом узятих.
* У Гамбурзі знаходиться найбільший у світі '''район портових складів''' на дерев'яних палях ({{lang-de | Speicherstadt}}), побудований наприкінці XIX&nbsp;ст. на мілководді Ельби. Старі закопчені червоноцегляні 5-6 поверхові будівлі складів, розташовані рядами-кварталами на островах посеред Ельби, де «вулицями» служать канали.
* Цікавинкою Гамбурга є пішохідний транспортний тунель протяжністю у 800 метрів, що йде під дном Ельби на глибині 21 метра з одного її берега до іншого. Для спуску до нього та підйому звідти до міста є ліфти, де можна провести не тільки людей, але й велосипеди. До 2006 року тунель був такої ширини, що ним проїжджали автомобілі, але було здійснено модернізацію, тунель поділено на 2 частини, одна з яких є наразі виключно пішохідною, друга має велосипедну доріжку. На стінах тунелю є мозаїка та композиції з метала.
* У Гамбурзі народився і помер відомий німецький зоолог, дресувальник, торговець дикими тваринами, засновник Гамбурзького зоопарку [[Карл Гаґенбек]].
* У Гамбурзі в 1960—1962 роках починала свою музичну кар'єру легендарна рок-група «[[The Beatles]]», будучи ще маловідомою в себе на батьківщині, в [[Ліверпуль|Ліверпулі]].