Розповідь про привидів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створив статтю Мітки: пряме міжмовне посилання Візуальний редактор |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{проблеми|
{{вікіфікувати}}
{{без категорій}}
}}
[[Файл:Whistle and I'll come to you illustration.jpg|міні|215x215пкс|''Ілюстрація Джеймса Макбрайда до розповіді М. Р. Джеймса «Свисни, і я з'явлюся тобі, мій хлопчик».'']]
'''Розповідь про привидів''', також '''оповідь''' чи '''історія про привидів''' (
Така оповідь передбачає існування надприродних істот або принаймні віру [[Персонаж|персонажів]] в їх існування.<ref name=":0">{{Cite news|title=The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders2006423Edited by Gary Westfahl. The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders. Westport, CT and London: Greenwood Press 2005. £200; $349.95, ISBN: 0 313 32950 8 3 vols|url=http://dx.doi.org/10.1108/09504120610709583|work=Reference Reviews|date=2006-12|accessdate=2019-05-01|issn=0950-4125|doi=10.1108/09504120610709583|pages=31–33|volume=20|issue=8|first=Keith M.C.|last=O'Sullivan}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/70259081|title=The Oxford companion to English literature|last=Drabble, Margaret, 1939-|date=2006|publisher=Oxford University|edition=6th ed., rev|location=Oxford|isbn=0198614535|oclc=70259081}}</ref>
В англомовній традиції розповіді про привидів відносять до категорії [[:en:Supernatural_fiction|літератури про надприродне]]. У XIX столітті значна частина історій про привидів публікувалася на [[Різдво Христове|Різдво]] в якості «
Кумедними і не завжди тими, що піддаються однозначному розмежування є оповідання про тілесні форми [[Нежить (значення)|нежиті]] - наприклад, про [[Вампір|вампірів
== Новелістика ==
Ранньою працею про привидів є [[:ru:Литература_Древнего_Египта|давньоєгипетська казка]] «<nowiki/>[[:ru:Хонсуемхеб_и_призрак|Бесіди першосвященика Амона Хонсуемхеба з привидом]]<nowiki/>» періоду [[Рамессиди|Рамессидів]] (XIII - XII століття до н.е.). За сюжетом, головний герой - [[жрець]] на ім'я Хонсуемхеб зустрічає неспокійну примару і намагається їй допомогти<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/281856|title=The literature of ancient Egypt; an anthology of stories, instructions, and poetry.|last=Simpson, William Kelly.|date=1972|publisher=Yale University Press|location=New Haven,|isbn=0300014821|oclc=281856}}</ref>.
Історії з привидами мають багаті традиції на Далекому Сході (китайські чжи и, японський [[:ru:Кайдан|кайдан]]), висхідні до «<nowiki/>[[:ru:Записки_о_поисках_духов|Записок про пошуки духів]]<nowiki/>» (IV століття н. е.). У класичному збірнику «<nowiki/>[[:ru:Ляо-чжай-чжи-и|Оповідання Ляо Чжая»]] (бл. 1740 рік) [[Пу Сунлін]] зібрав майже півтисячі новел, стилізованих під оповідання 1000-річної давності. З відповідним пластом японської літератури європейців вперше познайомив [[:ru:Херн,_Лафкадио|Лафкадіо Хірн]], який опублікував в 1904 році збірку перекладів «
[[Монтегю Родс Джеймс|М. Р. Джеймс]] вважав предками оповідань про привидів «Ленору» та інші страшні [[Балада|балади]] у віршах, на яких спеціалізувався до переходу до прози [[Вальтер Скотт]] (а в Росії - [[Жуковський Василь Андрійович|В. А. Жуковський]])<ref name=":1">{{Cite news|title=Censored by Confucius: Ghost Stories by Yuan Mei|url=http://dx.doi.org/10.4324/9781315285733|date=2016-09-16|accessdate=2019-05-01|doi=10.4324/9781315285733|first=Yuan|last=Mei}}</ref>. [[Привид|Привиди]] - взагалі відмінна риса [[Готична література|готичної літератури]], яка увійшла в моду в Європі на рубежі XVIII і XIX століть, з настанням [[Епоха романтизму|епохи романтизму]]. Тоді ж з'явилися пародії на «страшні романи» на зразок «Нортенгерського абатства» [[Джейн Остін]] (1803).
Рядок 17 ⟶ 21:
Короткі оповідання в прозі ([[Новела|новели]]) про явище привидів набули поширення в Німеччині початку XIX століття. Прикладами можуть служити «Локарнська жебрачка» Клейста (1810) і «Історія з привидом» [[Гофман|Гофмана]] (1819). Під впливом німецьких зразків американець [[Вашингтон Ірвінг]] склав в 1820 році «Легенду про Сонні Долини», а Вальтер Скотт в 1828 році - «Кімнату з гобеленами»<ref>{{Cite news|title=Интеллектуальный роман как феномен культуры ХХ века|url=http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-12|publisher=ЦНК МНИФ «Общественная наука»|work=Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение|date=2017|accessdate=2019-05-01|doi=10.18411/spc-26-11-2017-12|first=Н.П.|last=Крохина}}</ref>. У Росії пушкінського часу історії з привидами також будувалися по гофманівським лекалам і лише частково слідували фольклорним [[Билини|билинкам]]<ref>{{Cite news|title=“Раек” в русской литературе первой трети XX века|url=http://dx.doi.org/10.1016/s0304-3479(99)90083-2|work=Russian Literature|date=1999-01|accessdate=2019-05-01|issn=0304-3479|doi=10.1016/s0304-3479(99)90083-2|pages=47–73|volume=45|issue=1|first=Rita|last=Giuliani}}</ref> («<nowiki/>[[:ru:Лафертовская_маковница|Лафертовська маковниця]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[:ru:Пиковая_дама|Пікова дама]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[:ru:Штосс|Штосс]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[:ru:Портрет_(повесть)|Портрет]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[:ru:Шинель_(повесть)|Шинель]]<nowiki/>» і т. Д.).
[[Файл:Привид.jpg|альт=Японський привид (юрей) зі збірки «Хяккай-дзукаї» (1737)|міні|''Японський привид ([[юрей]]) зі збірки «Хяккай-дзукаї» (1737)''<ref>{{Cite news|title=История с привидениями|url=https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D1%81_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F%D0%BC%D0%B8&oldid=98757631|work=Википедия|date=2019-03-20|accessdate=2019-05-01|language=ru}}</ref>]]
В середині XIX століття романтизм в більшості країн виходить з моди, а разом з ним і історії про привидів. Бастіоном жанру протягом усього століття залишається Великобританія, особливо її «кельтські» околиці - Ірландія і Шотландія. На цьому жанрі, зокрема, спеціалізувався дублінський автор [[Шерідан Ле Фаню]] (1814-1873). Його збірка «<nowiki/>[[В дзеркалі затуманенім]]<nowiki/>» (1872) містить класичні зразки жанру - новели «<nowiki/>[[Давній знайомий]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Суддя Харботтл]]<nowiki/>» і «
У 1850 році [[Чарлз Діккенс]] (автор «Різдвяної пісні», де теж фігурують примари) нарікав, що привиди його часу втратили всяку оригінальність. Він перераховує шаблонні для жанру ситуації: ''дворянин зустрічає привид прекрасної юної служниці, яка потонула у ставку його замку років за двісті до цього; пляма крові, яку не можна стерти; самі собою відкриваються двері; годинник, який б'є тринадцяту; примарний екіпаж з того світу; домовленість з'явитися співрозмовнику після смерті; зустріч дівчини з двійником; кузен, якого в хвилину смерті бачили за тридев'ять земель десь в Індії'' <ref>{{Cite book|url=http://dx.doi.org/10.5040/9781474211307.ch-017|title=Dickens and Christmas|series=Charles Dickens|publisher=Bloomsbury Academic|isbn=9780826489630}}</ref>.
Рядок 43 ⟶ 47:
== Примітки ==
{{reflist}}
| |||