Литвин Іван Тимофійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Коректура
Рядок 27:
}}{{Othernames|Литвин}}
 
'''Іван Тимофійович Литвин''' (* [[26 січня]] [[1910]], [[Васильківка]] — † [[2 червня]] [[1983]], [[Київ]]) — [[СРСР|радянський]] [[військовий]] [[льотчик]], [[Герой Радянського Союзу]] (1943), у роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] [[штурман]] [[екіпаж]]у 749-го авіаційного полку 24-оїї авіаційної дивізії авіації дальньої дії.
 
== Біографія ==
Народився [[26 січня]] [[1910]] року в селі [[Васильківка|Василівці]] (нині [[селище міського типу]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]) в [[селяни|селянській]] [[сім'я|сім'ї]]. [[Українець]]. Закінчивши сім класів неповної [[середня школа|середньої школи]] і курси роз'їзних механіків. Працював в Ульяновській МТС [[Васильківський район (Дніпропетровська область)|Васильківського району]]. У [[1932]] році призваний в ряди [[Червона Армія|Червоної Армії]]. Служив механіком-водієм [[танк]]а. У [[1936]] році закінчив Ульяновськоє бронетанкове училище. Два роки був командиром танкового [[взвод]]у. У [[1940]] році закінчив Оренбурзьке військово-авіаційне училище штурманів.
 
У боях [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] війни з [[жовтень|жовтня]] [[1941]] року. Літав у складі екіпажу [[льотчик]]а [[лейтенант]]а Чистова, стрільця-радиста старшини Леонтьєва. Зробив 139 бойових вильотів, з них 133 [[ніч|вночі]], на бомбардування найважливіших об'єктів противника. За успішні вильоти на [[Волховський фронт|Волховському фронті]] [[29 травня]] [[1942]] року нагороджений [[орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]].
 
За період з [[22 вересня]] по [[22 грудня]] [[1942]] року зробив 58 нічних вильотів в район [[Сталінград]]а, при цьому знищив декілька автоцистерн з пальним, вісім [[танк]]ів і два [[батальйон]]и [[піхота|піхоти]] противника. На [[аеродром]]і [[Сталіно]] знищив один прожектор і п'ять [[літак]]ів. У селищі Червоний Жовтень знищив два прожектори і п'ять [[Батарея артилерійська|артилерійських батарей]]. У вильотах на залізничний вузол Міллерово, місто [[Котельниково]], місто [[Сальськ]] знищив сім складів зіз боєприпасами, до сорока [[вагон]]ів з [[піхота|піхотою]] противника. Славився як відмінний штурман і майстер бомбових ударів. За весь період бойових дій не мав жодного випадку втрати орієнтування.
 
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[25 березня]] [[1943]] року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство Івану Тимофійовичу Литвину було присвоєне звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 912).
[[Файл:Литвин І. Т.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Надгробок Івана Литвина]]
У [[1953]] році [[майор]] І. Т. Литвин звільнився в запас. Жив ву [[Київ|Києві]]. [[Смерть|Помер]] [[2 червня]] [[1983]] року. Похований ву Києві на [[Лук'янівське військове кладовище|Лук'янівському військовому кладовищі]].
 
== Нагороди ==