Вікіпедія

Оппортьюніті: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 21:
Основним завданням місії було вивчення [[Осадові гірські породи|осадових порід]], які, як передбачалося, мали утворитися в кратерах ([[Кратер Гусєва|Гусєва]], [[Еребус (кратер)|Еребус]]) і суміжних, де колись могло бути озеро або море. Однак класичні осадові породи знайдені не були, в кратері в основному зустрічалися породи [[вулкан]]ічного походження.
 
Перед місією марсоходу були поставлені такі наукові цілі:<ref>{{cite web|url=http://marsrovers.nasa.gov/science/objectives.html|title=Научные цели марсохода|author=|date=|publisher=НАСА| language=англійською|accessdate=2011-06-05|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61AZSknZA?url=http://marsrovers.nasa.gov/science/objectives.html|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}</ref>:
* Пошук і опис розмаїття гірських порід і [[ґрунт]]ів, які свідчать про минулу водну активність планети. Зокрема, пошук зразків з вмістом мінералів, які відкладалися під впливом [[Атмосферні опади|опадів]], [[Пара|випарювання]], [[Осадові гірські породи|осадження]] або [[Гідротермальні процеси|гідротермальної активності.]]
* Визначення поширення і складу мінералів, гірських порід і ґрунтів, які оточують місце посадки.
Рядок 163:
Також марсохід здатний копати ґрунт (траншею), обертаючи одне з передніх коліс, сам залишаючись при цьому нерухомим.
 
Бортовий комп'ютер побудований на процесорі ''[[RAD6000]]'' з частотою 20 МГц, 128 МБ [[DRAM|динамічної оперативної пам'яті]], 3 МБ [[EEPROM]] і 256 МБ [[флеш-пам'ять|флеш-пам'яті]]. Робоча температура робота від мінус 40 до плюс 40 ° C. Для роботи при низьких температурах призначений радіоізотопний нагрівач, який можуть доповнювати також електричні нагрівачі, коли це необхідно.<ref>{{cite web|url=http://marsrover.nasa.gov/technology/is_severe_environments.html|title=MER - Batteries and Heaters|accessdate=2012-08-13|work=Jet Propulsion Laboratory|publisher=NASA|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6BVeVw4pJ?url=http://marsrover.nasa.gov/technology/is_severe_environments.html|archivedate=2012-10-18|deadurl=no}}</ref> Для теплоізоляції застосовується [[аерогель]] і [[золота фольга]].
 
Інструменти ровера:
Рядок 221:
Далі ''Опортуніті'' вирушив у південному напрямку до [[Еребус (кратер)|кратера Еребус]], великого, неглибокого, частково засипаного піском кратера. Після цього ровер попрямував на південь, у бік [[Вікторія (кратер)|кратера Вікторія]]. В період з жовтня 2005 року по березень 2006 року, апарат мав деякі механічні проблеми зі своїм маніпулятором.
 
В наприкінці вересня 2006 року ''Опортуніті'' досяг [[Вікторія (кратер)|кратера Вікторія]], досліджуючи його вздовж краю, рухаючись за годинниковою стрілкою. У червні 2007 року він повернувся в ''Качину затоку'', тобто у вихідну точку прибуття. У вересні 2007 року ровер увійшов у кратер, щоб почати його детальне вивчення. У серпні 2008 року ''Опортуніті'' залишив кратер Вікторія, попрямувавши у бік [[Індевор (кратер)|кратера Індевор]], досяг якого 9 серпня 2011 року.<ref name="NASA - NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface">{{cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20110810.html|title=NASA - NASA Mars Rover Arrives at New Site on Martian Surface|publisher=Nasa.gov|date=|accessdate=2012-07-15|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6BVeWwFfO?url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20110810.html|archivedate=2012-10-18|deadurl=no}}</ref> Досягнувши своєї мети, марсохід вирушив до мису Кейп-Йорк, який лежить на західній кромці кратера. Тут орбітальний апарат [[Mars Reconnaissance Orbiter]] виявив наявність філлосілікатів, після чого ''Опортуніті'' почав вивчення порід своїми інструментами, щоб підтвердити ці спостереження з поверхні. Вивчення мису завершилося до настання літа. В травні 2013 року ровер відправили в південному напрямку, в бік пагорба «точка Соландер». В серпні 2013 року ''Опортуніті'' прибув до підніжжя пагорба, почавши «сходження» на нього.
 
Загальна кількість пройденого шляху на 26 серпня 2016 (4473 сол) становить 43,1 кілометра (26,78 миль)<ref name=UGSG9>[http://mars.nasa.gov/mer/mission/status_opportunityAll.html#sol4466 Crushing Rocks With Wheels]{{ref-en}}</ref>. [[Сонячна батарея|Сонячні батареї]] виробляють 464 Вт*час/сол, при прозорості атмосфери 0,498 і коефіцієнті пилу 0,691 одиниць.
Рядок 242:
''Опортуніті'' надав переконливі докази на підтримку головної мети його наукової місії: пошук і дослідження каменів і ґрунтів, які можуть містити дані про минуле дії [[вода|води]] на [[Марс (планета)|Марсі]]. На додаток до перевірки «водної гіпотези», ''Опортуніті'' зробив різні [[астрономія|астрономічні спостереження]], а також з його допомогою були уточнені параметри [[Атмосфера планети|атмосфери]] [[Марс (планета)|Марса]].
 
7 червня 2013 на спеціальній конференції, присвяченій десятій річниці запуску ''Опортуніті'', керівник наукової програми марсоходу ''Опортуніті'' Стів Сквайрс заявив, що в давні часи на Марсі була вода, придатна для живих організмів. Відкриття було зроблено при вивченні каменю, названого «Есперанс-6» (Esperance 6). Результати чітко свідчать про те, що кілька мільярдів років тому цей камінь перебував у потоці води. Причому ця вода була прісною і придатною для існування в ній живих організмів. Всі попередні свідчення існування води на Марсі зводилися до того, що на планеті існувала рідина, що більш нагадує сірчану кислоту. ''Опортуніті'' ж знайшов саме прісну воду<ref>{{cite web|url=http://www.gazeta.ru/science/2013/06/08_a_5373329.shtml|title=Питьевой Марс|date=2013-06-08|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6HGsqXyHF?url=http://www.gazeta.ru/science/2013/06/08_a_5373329.shtml|archivedate=2013-06-10|accessdate=2014-09-19|deadurl=no}}</ref>.
 
== Нагороди ==
За неоціненний вклад ''Опортуніті'' у вивчення [[Марс (планета)|Марсу]], в його честь був названий астероїд 39382. Назву запропонувала [[Інгрід ван Хаутен-Груневельд]], яка разом з [[Корнеліс Йоханнес ван Хаутен|Корнелісою Йоханнес ван Хаутен]] і [[Том Герельс|Томом Герельсом]] виявили цей астероїд [[24 вересня]] [[1960]].
 
Посадкову платформу ''Опортуніті'' назвали «Меморіальна Станція Челленджера».<ref name="ChallengerMemorial">{{cite web|url=http://marsrovers.nasa.gov/newsroom/pressreleases/20040128a.html|title=Space Shuttle Challenger Crew Memorialized on Mars|accessdate=July 24, 2008|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6BVjPthnV?url=http://marsrovers.nasa.gov/newsroom/pressreleases/20040128a.html|archivedate=2012-10-18|deadurl=no}}</ref>
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Оппортьюніті