Керченська протока: відмінності між версіями

У квітні [[1944]] трудящі СРСР продовжилипродовжив розпочате ще німецькими загарбникаминімецями будівництво залізничного мосту через протоку. 115 однотипних прольотів по 27,1 м, 110-метрова пролітна будова подвійного судноплавного отвору, що повертається на середній опорі над фарватером для проходу великих суден, естакади біля берега й гребля становлять повну довжину мостового переходу. Будівництво завершили до 27-ї річниці «[[Жовтневий переворот (1917)|Великого Жовтня]]» того ж року. Оскільки німці не встигли завезти все потрібне для будівництва, міст не мав кригорізів, і тому в лютому [[1945]] року льодом з Азовського моря було пошкоджено до 30 % опор. Міст з [[Круппи|круппівської сталі]] вирішено було не відновлювати, а вцілілі його частини було ліквідовано, оскільки вони заважали судноплавству (останні — у 60-х роках 20-го сторіччя).