Керченська протока: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 24907347 користувача 93.72.250.87 (обговорення)
Мітка: Скасування
Видалення радянських штампів
Рядок 45:
 
=== XX століття ===
У квітні [[1944]] трудящі СРСР продовжилипродовжив розпочате ще німецькими загарбникаминімецями будівництво залізничного мосту через протоку. 115 однотипних прольотів по 27,1 м, 110-метрова пролітна будова подвійного судноплавного отвору, що повертається на середній опорі над фарватером для проходу великих суден, естакади біля берега й гребля становлять повну довжину мостового переходу. Будівництво завершили до 27-ї річниці «[[Жовтневий переворот (1917)|Великого Жовтня]]» того ж року. Оскільки німці не встигли завезти все потрібне для будівництва, міст не мав кригорізів, і тому в лютому [[1945]] року льодом з Азовського моря було пошкоджено до 30 % опор. Міст з [[Круппи|круппівської сталі]] вирішено було не відновлювати, а вцілілі його частини було ліквідовано, оскільки вони заважали судноплавству (останні — у 60-х роках 20-го сторіччя).
 
Для заміни зруйнованого мосту [[1953]] року було відкрито [[Керченська поромна переправа|Керченську поромну переправу]], що з'єднала Крим і Краснодарський край (лінія [[Крим (порт)|Порт Крим]] — [[Кавказ (порт)|Порт Кавказ]]). У роботі переправи брали участь чотири залізничні пороми: «Заполярний», «Північний», «Південний» і «Східний». Спочатку ці пороми планували використовувати на залізничній переправі через Єнісей, що будувалася в Ігарці, але в 1953 році це будівництво було закрито, а пороми перевезено до Криму. Пізніше в експлуатацію було введено три автомобільні пороми: «Керченський-1», «Керченський-2» і «[[Єйськ]]».