Архітектура: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
||
Рядок 162:
[[Файл:Russia-Moscow-Saint Basil's Cathedral-5.jpg|міні|250пкс|[[Храм Василія Блаженного]]]]
[[Файл:Ivanmon11.jpg|міні|праворуч|180пкс|Церква Одигітрії, м. [[Вязьма]], Смоленська обл.]]
З [[10 століття]] починається розвиток монументальної архітектури давньої [[Русь|Русі]], у великих містах зводяться грандіозні споруди — [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] у [[Київ|Києві]], Собори Святої Софії у [[Новгород]]і, [[Полоцьк]]у та інших містах. В період феодальної роздробленості ([[12 століття|12]]—[[14 століття]]) утворюються архітектурні школи окремих земель: [[Придніпров'я]] ([[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницька церква в Чернігові]], [[12 століття|12]]—[[13 століття]]), Володимиро-Суздальська (
Специфічний характер архітектури регіональних староруських шкіл визначався місцевими соціальними особливостями, будівельними традиціями. Архітектура Володимиро-Суздальського князівства характеризується багатством пластики білокам'яних споруд (палацовий ансамбль у Боголюбові, Успенський та Димитріївський собори у [[Владимир]]і). Архітектурі [[Новгород]]а притаманний суворий лаконізм величних форм (Георгіївський собор Юр'євого монастиря), невимушено мальовничі асиметрично викладені будівлі [[Псков]]а. Архітектура Давньої Русі вражає своєю правдивістю, ясним виявленням конструкції та просторової організації будівлі в її вигляді. Після перерви в архітектурному розвитку 1240—1290 рр., викликаної монголо-татарським нашестям, головними архітектурними центрами стають Новгород, Псков, Москва, своєрідно розвиваючи давньоруські традиції.
| |||