Воєнна доктрина українських націоналістів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yevrowl (обговорення | внесок) згідно сторінки № 290 наведеного у статті джерела, або сторінки № 187 перевидання — етнічні чистки саме за ознакою національності |
Goo3 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування Yevrowl (обговорення) до зробленого Goo3 Мітка: Відкіт |
||
Рядок 26:
«Воєнна доктрина українських націоналістів» Михайла Колодзінського ніколи не розглядалась як офіційна [[Провід українських націоналістів|проводом ОУН]],<ref name=":3">{{Cite news|title=Осмислення Організацією Українських Націоналістів в добу Євгена Коновальця проблеми підготовки до збройної боротьби за державне відновлення України|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Uks_2014_24_9|work=Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність|date=2014|accessdate=2019-04-15|issn=2223-1196|pages=98–111|issue=24|first=О.|last=Кучерук}}</ref> але мала деяку популярність серед прихильникам найрадикальнішої течії українського націоналістичного руху.<ref name=":0" />
Об'єм першої частини — 62 сторінки, повної версії видавництва «<nowiki/>Основа<nowiki/>» — 288 сторінок.<ref name=":2" />
== Зміст праці ==
Рядок 34:
Перша, історично-політична частина, подає огляд історичного розвитку української воєнної доктрини. Автор зазначає, що воєнна доктрина повинна мати виразні наступальні риси і що українцям потрібно орієнтуватися на тотальну війну за незалежну Українську державу. Завданням військового відділу ОУН автор бачить необхідність «розбудити в народі воєнний запал та жадобу боротьби проти кожного, хто проти нас».<ref name=":4">Яшан В. [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16112/file.pdf Полковник Михайло Колодзінський] // Сурмач. — 1979. — Ч. 3–4. — С. 24–28.</ref>
Друга частина, написана у співпраці з полковником [[Омельченко Тиміш Петрович|Тимошем Омельченком]],<ref name=":4" /> подає з погляду воєнної географії розгляд майбутніх кордонів України. Автор вважає, що кордони української держави мають співвідноситися з її політичними, стратегічними і економічними потребами та охоплювати всі [[Українська етнічна територія|етнографічні землі]], входження [[Кубань|Кубані]], [[Жовтий Клин|Жовтого]] і [[Сірий Клин|Сірого]] Клину,<ref name=":3" /> перетворення [[Азовське море|Азовського моря]] у внутрішнє і домінування в дельті річки Дунай. Основою території держави має стати концепція Руської землі князя Святослава Завойовника. Водночас Колодзінський вважає, що ОУН не повинна обмежуватись лише етнічними українськими землями: «Не будувати Україну тільки над [[Дністер|Дністром]] чи [[Дніпро]]м, але Україну в таких розмірах, які їй вимірив самий Творець, коли надавав землі нинішній географічний вигляд. Схід Європи мусить бути наш, бо такий заповіт зіставили нам наші прадіди». Другим етапом боротьби
Третя — обговорює стратегію української визвольної війни. Розділ містить наступні підрозділи:
Рядок 43:
* ОУН і союзники.
Дуже важливою Колодзінський вважав необхідність залучити широкі народні маси до боротьби за державність; створити єдину централізовану націоналістичну владу, усунувши всі конкурентні уряди і політиків-угодовців; перетворити [[Партизани (військо)|партизанські загони]] на регулярну армію; ліквідувати самочинних отаманів.
Колодзінський проголосив концепцію «будови держави від першого села». Після захоплення влади під час воєнних дій чи збройного повстання у будь-якому населеному пункті члени ОУН повинні були проголошувати Українську Державу і народну революційну владу. Після чого влада встановлюється і централізуватися в повітових містах і вище. Створені «повстанські республіки» пізніше мали об'єднуватися в загальну державну структуру. Стратегічною метою було проголошення української влади на рівні столиці держави.<ref name=":1" />
| |||