Вікіпедія

Гепатит B: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 43:
]]
[[Файл:HBV prevalence 2005.png|thumb|Поширення вірусу гепатиту B на 2005.]]
За оцінками, в 2004 у світі було заражено 350 мільйонів осіб. Національна те регіональна поширеність коливається від 10&nbsp;% в Азії до менш ніж 0.5&nbsp;% в США та північній Європі. Шляхи зараження включають вертикальну передачу (при народженні), горизонтальну передачу на ранніх роках життя (укуси, поранення та санітарні звички) та горизонтальну передачу у дорослому віці (статеві контакти, внутрішньовенне вживання препаратів).<ref>{{Cite pmid|15602165}}</ref> Головний метод передачі залежить від поширеності хронічної інфекції в певному регіоні. В зонах з низькою поширеністю, таких як континентальні Сполучені Штати та Західна Європа, головними шляхами є незахищений секс та зловживання внутрішньовенними наркотиками.<ref>{{Cite doi|10.1086/513435}}</ref> В регіонах із середнім рівнем поширеності, до яких входить Східна Європа, Росія та Японія, де 2–7&nbsp;% населення хворіють хронічно, захворювання в основному поширюється серед дітей. У регіонах з високим рівнем поширеності, таких як Китай та Південно-Східна Азія, передача під час народження найбільш ймовірна.<ref name="pmid12616449">{{Cite doi|10.1055/s-2003-37583}}</ref> Поширеність хронічної інфекції в зонах з високою ендемічністю становить щонайменше 8&nbsp;%. На 2010 в Китаї є 120&nbsp;мільйонів заражених людей, за ним іде Індія та Індонезія з 40 та 12 мільйонами відповідно. Згідно зі [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньою організацією охорони здоров'я]] (ВООЗ), приблизно 600,000 людей вмирає щороку від захворювань, пов'язаних з вірусом.<ref>{{cite news |title=Healthcare stumbling in RI's Hepatitis fight |url=http://www.thejakartapost.com/news/2011/01/13/healthcare-stumbling-ri’s-hepatitis-fight.html |work=[[The Jakarta Post]] |date=2011-01-13 |accessdate=2019-04-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304233039/http://www.thejakartapost.com/news/2011/01/13/healthcare-stumbling-ri%E2%80%99s-hepatitis-fight.html |archivedate=2016-03-04 |deadurl=yes }}</ref>
 
== Етіологія ==
Рядок 115:
Крім крові і сперми, інші біологічні рідини, значною мірою можуть виступати у ролі чинників передачі HBV. Так, у слині носіїв HBV у 20-100&nbsp;% виявляли HBsAg, а ДНК HBV&nbsp;— у 50&nbsp;— 71&nbsp;% обстежених. При дослідженні сечі хронічних носіїв HBsAg у 50&nbsp;% осіб виявляли ДНК HBV, у носіїв HBeAg&nbsp;— у 91&nbsp;% випадків. Дослідники вважають що незалежно від HBeAg статусу пацієнта його сечу слід вважати як потенційно заразну біологічну рідину.<ref name="порох_тополь"/>
 
Вірус гепатиту також може передаватись між членами сім'ї через контакт з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками через слину, що містять вірус<ref name="pmid791124">{{Cite pmid|791124}}</ref><ref>{{cite web|title=Hepatitis B – the facts: IDEAS –Victorian Government Health Information, Australia|url=http://www.health.vic.gov.au/ideas/diseases/hepb|publisher=State of Victoria|date=2009-07-28|accessdate=2009-09-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6HvJEKOU8?url=http://www.health.vic.gov.au/error/404.htm|archivedate=2013-07-07}}{{dead link|datedeadurl=May 2012yes}}</ref>, або через забруднені кров'ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо.
 
До штучних шляхів передачі відносяться різноманітні медичні та немедичні [[Парентеральний|парентеральні]] втручанння: [[переливання крові]] та її складників,<ref name="pmid18831300">{{cite journal |author=Buddeberg F, Schimmer BB, Spahn DR |title=Transfusion-transmissible infections and transfusion-related immunomodulation |journal=Best Practice & Research. Clinical Anaesthesiology |volume=22 |issue=3 |pages=503–17 |year=2008 |month=September |pmid=18831300}}</ref> забруднені голки та шприци,<ref name="pmid10729739">{{cite journal |author=Hughes RA |title=Drug injectors and the cleaning of needles and syringes |journal=European Addiction Research |volume=6 |issue=1 |pages=20–30 |year=2000 |month=March |pmid=10729739}}</ref> під час проколювання вуха, [[татуювання]], [[обрізання]], [[гоління]], [[манікюр]]у та інших косметичних процедур. Незважаючи на те, що вся донорська кров перевіряється на наявність HBsAg, це не дає 100&nbsp;% гарантії що кожна порція крові не інфікована HBV. Таке припущення пов'язане з чутливістю тест-систем, маскування HBsAg за допомогою анти-HBs.
Рядок 138:
 
=== Реактивація ===
ДНК вірусу гепатиту B залишається в тілі, і в деяких людей захворювання рецидивує.<ref name="pmid17981227">{{Cite doi|10.1016/j.cld.2007.08.001}}</ref> Найчастіше реактивація трапляється після приймання алкоголю чи ліків,<ref name="pmid21195374">{{cite journal | author = Villa E, Fattovich G, Mauro A, Pasino M | title = Natural history of chronic HBV infection: special emphasis on the prognostic implications of the inactive carrier state versus chronic hepatitis | journal = Digestive and Liver Disease : Official Journal of the Italian Society of Gastroenterology and the Italian Association for the Study of the Liver | volume = 43 Suppl 1 | issue = | pages = S8–14 | year = 2011 | month = January | pmid = 21195374 | doi = 10.1016/S1590-8658(10)60686-X }}</ref> або в людей з порушеним імунітетом.<ref name="pmid18184191">{{Cite doi|10.1111/j.1365-2893.2007.00902.x}}</ref> Інфекція проходить крізь цикли реплікації і не реплікації. Приблизно 50&nbsp;% явних носіїв переживають гостру реактивацію. Чоловіки з базовим рівнем ALT 200 µL/L втричі ймовірніше розвинуть реактивацію ніж люди з нижчим рівнем. Хоча реактивація може виникати спонтанно,<ref name="pmid21205146">{{cite journal | author = Roche B, Samuel D | title = The difficulties of managing severe hepatitis B virus reactivation | journal = Liver International : Official Journal of the International Association for the Study of the Liver | volume = 31 Suppl 1 | issue = | pages = 104–10 | year = 2011 | month = January | pmid = 21205146 | doi = 10.1111/j.1478-3231.2010.02396.x }}</ref> люди що піддаються [[хіміотерапія|хіміотерапії]] піддаються вищому ризику.<ref name="pmid22025876">{{cite journal | author = Mastroianni CM, Lichtner M, Citton R, Del Borgo C, Rago A, Martini H, Cimino G, Vullo V | title = Current trends in management of hepatitis B virus reactivation in the biologic therapy era | journal = World Journal of Gastroenterology : WJG | volume = 17 | issue = 34 | pages = 3881–7 | year = 2011 | month = September | pmid = 22025876 | pmc = 3198017 | doi = 10.3748/wjg.v17.i34.3881 }}</ref> [[Імунодепресанти]] сприяють підвищеній реплікації HBV, стримуючи функціонування [[цитотоксичні T-лімфоцити|цитотоксичних T-лімфоцитів]] в печінці.<ref>{{cite web|url=http://www.surgery.usc.edu/divisions/hep/livernewsletter-reactivationofhepatitisb.html|title=Hepatitis B Reactivation|accessdate=2009-01-24|last=Bonacini|first=Maurizio, MD|publisher=University of Southern California Department of Surgery|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081127101705/http://www.surgery.usc.edu/divisions/hep/livernewsletter-reactivationofhepatitisb.html|archivedate=2008-11-27}}</ref> Ризик реактивації залежить від серологічного профілю: люди з виявленими HBsAg в крові ризикують найбільше, але ті хто мають в крові лише антитіла до ядерного антигену також ризикують. Наявність антитіл до поверхневого антигену, які вважаються маркером імунітету не відвертають реактивацію.<ref name="pmid22025876"/> Лікування профілактичними антивірусними препаратами може попередити серйозну захворюваність пов'язану з реактивацією вірусу гепатиту B.<ref name="pmid22025876"/>
 
== Клінічні ознаки ==
Рядок 179:
 
== Профілактика ==
Для запобігання хвороби розроблені різноманітні вакцини на основі білків суперкапсиду (поверхневого антигену). Першу вакцину створили з плазми людей, які мали хронічний гепатит B. Зараз її роблять з використанням технології [[Рекомбінантна ДНК|рекомбінантної ДНК]], яка не потребує тих складових крові, що можуть призвести до зараження гематотропними збудниками.<ref>{{cite web|url=http://www.hepb.org/professionals/hepatitis_b_vaccine.htm|title=Hepatitis B Vaccine|date=2009-01-31|publisher=Hepatitis B Foundation|location=Doylestown, Pennsylvania|accessdate=2010-03-13|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6HvJCBoyz?url=http://www.hepb.org/professionals/hepatitis_b_vaccine.htm|archivedate=2013-07-07|deadurl=yes}}</ref>
 
Ризик передачі від матері до дитини можна зменшити від 20–90&nbsp;% до 5–10&nbsp;% введенням новонародженому вакцини від гепатиту B (HBV 1) і імуноглобуліну проти гепатиту B (HBIG) протягом 12&nbsp;годин від народження, з наступною дозою вакцини (HBV 2) на 1–2&nbsp;місяці життя та третьою дозою не раніше ніж на 6-тий місяць (24&nbsp;тижні). Так як 2&nbsp;% щеплених дітей не розвивають імунітет після серії перших трьох доз, діти народжені від HBV-позитивних матерів на 9 місяць життя тестуються на HBsAg та anti-HBs. Якщо тест після вакцинації показує що дитина все ще сприйнятлива, вводиться ще одна серія щеплень з трьох доз. Якщо дитина все ще сприйнятлива до вірусу після двох серій, третя не рекомендується.<ref>{{cite journal | author = | title = Hepatitis B virus: a comprehensive strategy for eliminating transmission in the United States through universal childhood vaccination. Recommendations of the Immunization Practices Advisory Committee (ACIP) | journal = MMWR Recomm Rep | volume = 40 | issue = RR–13 | pages = 1–25 | year = 1991 | month = November | pmid = 1835756 | doi = | url = http://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/00033405.htm }}</ref><ref name="pmid19573214">{{vcite journal | author = Libbus MK, Phillips LM | title = Public health management of perinatal hepatitis B virus | journal = Public Health Nursing (Boston, Mass.) | volume = 26 | issue = 4 | pages = 353–61 | year = 2009 | pmid = 19573214 | doi = 10.1111/j.1525-1446.2009.00790.x | url = http://www3.interscience.wiley.com/resolve/openurl?genre=article&sid=nlm:pubmed&issn=0737-1209&date=2009&volume=26&issue=4&spage=353 }}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
 
Після вакцинації, поверхневий антиген гепатиту B виявляють у плазмі протягом кількох днів. Цей ефект називають вакцинною антигенемією.<ref name="pmid15301037">{{Cite doi|10.1086/502449}}</ref> Вакцинація дітей та дорослих проводиться за допомогою дво-, три-, чи чотиридозових серій, які надають захист для 85–90&nbsp;% осіб.<ref name="isbn0113225288 ">{{Cite book|author=Joint Committee on Vaccination and Immunisation|title=Immunisation Against Infectious Disease 2006 ("The Green Book")|edition=3rd edition (Chapter 18 revised 10 October 2007)|chapter=Chapter 18 Hepatitis B|chapterurl=http://www.dh.gov.uk/en/Publichealth/Healthprotection/Immunisation/Greenbook/DH_4097254?IdcService=GET_FILE&dID=152019&Rendition=Web|format=PDF|publisher=Stationery Office|location=Edinburgh|year=2006|page=164|isbn=0-11-322528-8}}</ref> Спостереження показали що захист триває протягом 12 років, якщо людина проявила адекватну початкову відповідь на вакцинацію, а за передбаченнями, імунітет повинен протриматись хоча б 25 років.<ref>{{Cite doi|10.1016/j.tmaid.2006.04.004}}</ref>
 
На відміну від [[Гепатит A|гепатиту A]], гепатит B не поширюється через воду та їжу, через тілесні рідини. Тому для попередження захворювання слід уникати: незахищених сексуальних контактів, переливань крові, повторного використання шприців та інших інструментів.<ref>{{cite web|url=http://www.thebody.com/content/art17089.html|title=Hepatitis B Prevention – The Body|accessdate=2009-01-30|last=O'Connor|first=John|date=2008-10-03|publisher=Body Health Resources Corporation|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6HvJD8MZW?url=http://www.thebody.com/content/art17089.html|archivedate=2013-07-07|deadurl=no}}</ref>
 
Окрім рекомендованої [[ВООЗ]] спільної імунопрофілактики від народження, багаторазові ін'єкції маленьких доз [[імуноглобулін гепатиту B|імуноглобуліну гепатиту B]],<ref name="pmid20106694">{{cite journal | author = Shi Z, Li X, Ma L, Yang Y | title = Hepatitis B immunoglobulin injection in pregnancy to interrupt hepatitis B virus mother-to-child transmission-a meta-analysis | journal = International Journal of Infectious Diseases : IJID : Official Publication of the International Society for Infectious Diseases | volume = 14 | issue = 7 | pages = e622–34 | year = 2010 | month = July | pmid = 20106694 | doi = 10.1016/j.ijid.2009.09.008 }}</ref><ref name="pmid15457579">{{cite journal | author = Li XM, Shi MF, Yang YB, Shi ZJ, Hou HY, Shen HM, Teng BQ | title = Effect of hepatitis B immunoglobulin on interruption of HBV intrauterine infection | journal = World J Gastroenterol | volume = 10 | issue = 21 | pages = 3215–7 | year = 2004 | month = November | pmid = 15457579 | doi = }}</ref> чи оральний прийом [[ламівудин]]у матерями носіями HBV з високою степінню інфекційності (>10<sup>6</sup>&nbsp;копій/мл) в пізній період вагітності (останні три місяці),<ref name="pmid12854150">{{cite journal | author = Li XM, Yang YB, Hou HY, Shi ZJ, Shen HM, Teng BQ, Li AM, Shi MF, Zou L | title = Interruption of HBV intrauterine transmission: a clinical study | journal = World J Gastroenterol | volume = 9 | issue = 7 | pages = 1501–3 | year = 2003 | month = July | pmid = 12854150 | doi = }}</ref><ref name="pmid20567182">{{cite journal | author = Shi Z, Yang Y, Ma L, Li X, Schreiber A | title = Lamivudine in late pregnancy to interrupt in utero transmission of hepatitis B virus: a systematic review and meta-analysis | journal = Obstet Gynecol | volume = 116 | issue = 1 | pages = 147–59 | year = 2010 | month = July | pmid = 20567182 | doi = 10.1097/AOG.0b013e3181e45951 }}</ref> ефективно та безпечно попереджує внутрішньоутробну передачу.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гепатит_B