Порода тварин: відмінності між версіями

''Порода є продуктом людської праці з певним масивом тварин. Вона виникає і прогресує під впливом конкретних соціально-економічних факторів у певних ґрунтово-кліматичних та господарських умовах у результаті тривалої, систематичної і цілеспрямованої роботи. Тварини, що входять до складу породи, повинні становити достатньо велику чисельність, мати спільність походження, консолідовані породні ознаки (тип, екстер’єрекстер'єр, [[Продуктивність сільськогосподарських тварин|продуктивність]]). Порода має заводську структуру (внутріпородні типи, заводські лінії і родини), консолідованість і водночас варіабельність за господарськи корисними ознаками, придатність до певної технології утримання.''

Тварини однієї породи схожі за типом будови тіла, продуктивністю, [[плодючість|плодючістю]], мастю. Це дає змогу відрізняти їх від таких іншої породи. У породі повинна бути достатня кількість тварин, інакше обмежується можливість застосування відбору та підбору, що швидко призводить до вимушеного спорідненого парування і як наслідок  — до виродження породи.

Чисельність тварин у породі залежить від їхнього виду, пристосованості до природно-кліматичних умов, якості [[Плідник|плідників]], швидкості зміни поколінь, цінності й віку породи та інших факторів. У кожній новій породі має приблизно налічуватися племінних маток не менше: [[Кінь свійський|коні]]  — 2 000 голів, [[Свиня свійська|свині]]  — 5 000, [[велика рогата худоба]]  — 5 000, [[вівця|вівці]] скороспілих м’ясом'ясо-вовнових порід  — 10 000, інших порід  — 25 000, водоплавна птиця  — 15 000, [[Курка|кури]]-несучки  — 40 000 голів. Деякі старі породи значно численніші й налічують декілька сотень тисяч тварин.

Крім високої продуктивності й численності, порода повинна бути досить поширеною. Це збільшує можливості для створення в ній різних типів, що сприяє її подальшому поліпшенню. Великий вплив на формування особливостей порід мають природно-географічні умови  — особливості [[ґрунт]]ів, [[рослина|рослин]], [[клімат]]у, [[рельєф]]у місцевості тощо.

Усі породи поділяються на племінну та неплемінну (користувальну) частини. Племінне тваринництво займається виведенням нових порід, удосконаленням існуючих, вирощуванням молодняку для поліпшення стад неплемінних ферм. Ця робота проводиться у племзаводах та в інших племінних господарствах. Мета користувального тваринництва  — власне виробляти товарну продукцію.

== Класифікація порід ==

Породи тварин створювалися у різний час і в неоднакових географічних, кліматичних, соціально-економічних умовах. Тварин, подібних за екстер’єрноекстер'єрно-конституціональними особливостями, живою масою, продуктивністю, плодючістю та іншими ознаками, прийнято об’єднуватиоб'єднувати у певні групи (класи). В різний час пропонувалося багато класифікацій, але найпоширенішими є ті, що ґрунтуються на таких основних принципах, як ареал (поширення) породи, місце походження (географічний принцип), рівень племінної роботи з породою та напрям продуктивності.

'''За поширенням''' виділяють чотири типи порід:

* широкого ареалу  — по всій земній кулі;

* міжзональні  — поголів’япоголів'я менше, ніж у по-передній групі;

* зональні  — в одній певній зоні;

* локальні породи  — в обмеженому регіоні (область, край).

'''За місцем виведення''' породи поділяють на:

* низинні й гірські;

* північні та південні тощо.

* [http://afs.okstate.edu/breeds/ Breeds of Livestock - — Oklahoma State University] {{ref-en}}

* [https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ozhegov-term-25164.htm Порода / С. И.  Ожегов, Н. Ю.  Шведова Толковый словарь русского языка] {{ref-ru}}