Люблінська угода: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
українська вікіпедія??? дідька з два... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Влітку [[1944]] року [[Микита Хрущов]], котрий очолював ЦК [[КП(б)У]] і Раду Народних Комісарів [[УРСР]], зробив спробу приєднати до УРСР [[Підляшшя]], [[Холмщина|Холмщину]] і [[Надсяння]]. Була навіть складена карта Холмської області. Але Кремль відхилив ці пропозиції, оскільки вже було сформовано інше бачення післявоєнного устрою Європи.
9 вересня 1944 року була підписана «Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР»<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/616_065 Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР]</ref>, з якої переселення і почалося. З боку
Угода містила також таємну частину — детальну інструкцію виконання, яка була переказана польському уряду 22 вересня 1944 р. представником СРСР при ПНВК — генералом [[Булганін Микола Олександрович|Миколою Булганіним]].
Рядок 9:
Люблінською угодою імітувалося встановлення кордону між двома народами — українським і польським. Москва неначе залишалася осторонь. Українці не хотіли їхати в «радянський рай», поляки не хотіли залишати Україну, багато хто вважав що вони і так на відвічно польській території, а [[Львів]] – польське місто.
У Варшаві, Києві і Москві зрозуміли, що Люблінська угода не отримала масового схвалення ні з боку українського, ні з боку польського населення. І з кінця літа — початку осені [[1945]]-го вирішили перейти до застосування винятково примусових заходів стосовно переселень. За офіційною статистикою до жовтня [[1946]] року з
== Див. також ==
|