Ваньянь Шен: відмінності між версіями

Походив зі знатного роду чжурчженів. Був молодшим сином Хелібо, вождя племені ваньянь, та доньки вождя племені налань (拏 懶). Народився у 1075 році, отрмиавши ім'я Уцімай. В подальшому прийняв ім'я Шен. Ще замолоду брав участь у походах свого брата-імператора [[Ваньянь Агуда|Тай-цзуТайцзу]] проти держави Велике Ляо.

У 1123 році після смерті Тай-цзуТайцзу, успадкував трон, прийнявши ім'я Тай-цзунТайцзун. Продовжив політику попередника, спрямовану на знищення держави Ляо та посилення тиску на династію Сун в Китаї. Спочатку атаковано землі киданів з Ляо: у 1125 році родич імператора Ваньянь Луші завдав остаточної поразки Ляо, захопивши останнього володаря цієї держави Тяньцзо-ді.

У 1126 році почалася нова війська кампанія проти Сун. Цього разу раптовим ударом вдалося захопити Бяньцзін. Сунський імператор [[Чжао Цзі]], вражений втратою власної столиці, вирішив вступити в мирні переговори з Тай-цзуномТайцзуном. Він з'явився в їх похідний стан разом зі своїм сином-спадкоємцем [[Чжао Хуань|Чжао Хуанем]]. Втім чжурчжені підступно захопили їх в полон, прагнучи, таким чином, переможно закінчити війну. Сунських володарів звели до статусу простолюдинів й відвели полоненими до корінних володінь чжурчженів (на території сучасної Маньжурії). Такий успіх привів до падіння Сун в північному Китаї (відома як Північна Сун) й захопленню державою Цзінь значних областей Китаю.

Тай-цзунТайцзун наказав продовжити завойовницький похід. Китайські човнярі перевезли чжурчженьских кіннотників на правий берег річки Янцзи. Військо Цзінь зайняло Тайпін і низку інших міст, населення яких не очікувало появи ворога під кріпосними стінами.

У 1128 році головні військові події розгорнулися в басейні річки Янцзи. Чжурчженьське військо з наказу імператора Цзінь спробувало знову форсувати водну перешкоду, щоб зробити дальній похід на Південну Сун. Втім військовик останньої [[Юе Фей]], вміло використовуючи відтворену величезну річкову флотилію, розгромив військо Тай-цзунаТайцзуна біля берегів, а потім відтіснив його від Янцзи на північ.

З цього моменту боротьба тривала з перемінним успіхом до самої смерті Тай-цзунаТайцзуна. У 1129 році чжурчжені зайняли Хебей, Хедун і Центральну рівнину, в 1130 році утворили тут залежну державу Ці на чолі з Лю Юєм — видатним китайським чиновником. У 1131 році до Ці приєднали провінцію Шеньсі.

1131 року Тай-цзунТайцзун видав накази, якими сприяв переселенню чжурчженів на китайські землі, при цьому заборонив перетворювати звичайних чжурчженських общинників на рабів. Водночас Тай-цзунТайцзун намагався заспокоїти китайських селян, щоб запобігти повстанням. Спільний похід Цзінь і Ці на південь, що планувався на осінь 1132 року було відкладено на два роки, оскільки чжурчжені змушені були спрямувати основні сили на придушення повстання Елюя Юйду і, крім того, отримали звістку про створення [[Каракитаї|Західне Ляо]] іншим членом роду Елюй — Даші.

Наказами 1133 року Тай-цзунТайцзун наказав переймати одяг та імена китайців. 1134 року він призначив спадкоємцем трону внучатого небожа [[Ваньянь Дань|Хелу]]. Восени 1134 року війська Цзінь і Ці перейшли Хуанхе, але на початку 1135 року помер Тай-цзунТайцзун, і війська були відкликано.