Відкрити головне меню

Зміни

уточнення
Місцева знать радила Бернзові забути про еміграцію, поїхати до [[Единбург]]у й оголосити загальнонаціональну підписку. Він прибув до столиці 29 листопада 1786 та за сприяння Дж. Канінґема та інших уклав 14 грудня договір з видавцем У. Крічем. У зимовий сезон Бернз був нарозхват у світському суспільстві. Йому були підвладні 'Каледонські мисливці', члени впливового клубу для обраних; на зборах Великої масонської ложі [[Шотландія|Шотландії]] його проголосили «[[Бард]]ом Каледонії». Единбурзьке видання віршів (вийшло 21 квітня [[1787]]) зібрало понад три тисячі передплатників і дало Бернзові приблизно 500 [[Шотландський фунт|фунтів]].
 
Перед від'їздом з Единбурга у травні Бернз познайомився з ДжейсомДжеймсом Джонсоном, напівписьменним гравером і фанатичним любителем шотландської музики, який незадовго перед цим видав перший випуск «Шотландського музичного музеума» ({{lang-en|The Scots Musical Museum}}). З осені [[1787]] на все життя Бернз фактично й був редактором цієї книжки: збирав тексти й мелодії, доповнював збережені уривки строфами свого авторства, втрачені чи непристойні тексти замінював своїми.
 
=== Державна служба ===