Протиповітряна оборона: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
'''Протипові́тряна оборо́на''' — сукупність організаційних заходів та бойових дій, задля відбиття ворожого удару з повітря, прикриття угрупувань власних наземних військ або важливих об'єктів у тилу. Військова ППО сприяє завоюванню та утриманню панування в повітрі. Вона організовується на всіх етапах бою та в усіх видах бою, під час пересування військ та під час їх постійного розташування.
НАТО визначає ППО як "всі заходи, спрямовані на усунення або зменшення дієвості ворожого повітряного удару". Це наземні, підземні (підводні човни) і повітряні системи зброї, пов'язані з ними сенсорні системи, засоби керування та спостереження і пасивні заходи (наприклад, загороджувальні повітряні кулі). Засоби ППО можуть бути використані для захисту військово-морських, наземних та повітряних сил у будь-якому місці. Проте, для більшості країн головними зусиллями ППО, як правило, є «оборона батьківщини». [[Протиракетна оборона|Протиракетний захист]], є продовженням протиповітряної оборони, як і заходи з пристосування протиповітряної оборони до завдань перехоплення будь-якого снаряда в польоті.
Одним з далекосяжних напрямків розвитку ППО, є долучення [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]] до ефективного керування оборонними системами і серіями стрільби.
| |||