== Трудова діяльність ==
* Серпень — листопад [[1973]] — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
* Травень [[1974]] — травень [[1975]] — служба в армії.
* Червень [[1975]] — серпень [[1981]] — старший інженер, серпень [[1981]] — квітень [[1986]] — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
* З квітня [[1986]] — старший [[науковий працівник]], з [[1990]] — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання [[Інститут економіки НАН України|Інституту економіки АНУ]]; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
* З [[5 червня]] [[1991]] — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
* З [[5 березня]] [[1992]] — міністр економіки України, [[6 березня]] — [[11 липня]] [[1992]] — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
* Серпень [[1992]] — липень [[1994]] — голова правління Центру соціалістичних реформ. У 1992-19941992—1994 рjrf[ рр.разом з [[Яковенко Петро Георгійович|Петром Яковенком]] заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
* [[1994]] — кандидат в [[Президент України|Президенти України]], «за» 9.,8 %, 4-те місце з 97 претендентів.
* Березень [[1997]] — березень [[1998]] — в.о. Голови [[Фонд державного майна України|Фонду державного майна України]].
* Березень [[2000]] — травень [[2002]] — Постійний представник Президента України у [[Кабінет Міністрів України|Кабінеті Міністрів України]].
* Березень — грудень [[2005]] — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
* Грудень [[2005]] — травень [[2006]] — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
[[Верховна Рада України II скликання|Народний депутат України 2-го скликання]] з березня [[1994]] (1-й тур) до квітня [[1998]], Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.<ref>В. Т. Лановий, [[Яковенко Петро Георгійович| П. Г. Яковенко]] . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5</ref> Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».
[[Верховна Рада України V скликання|Народний депутат України 5-го скликання]] з квітня [[2006]] до червня [[2007]] від [[Блок «Наша Україна» (2006)|Блоку «Наша Україна»]], № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження [[8 червня]] [[2007]].
З травня [[2008]] — депутат [[Київська міська рада|Київської міської ради]] (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.
[[Верховна Рада України VI скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з червня до грудня [[2012]] від [[Наша Україна — Народна самооборона|Блоку «Наша Україна — Народна самооборона»]], № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).
Радник Президента України з питань економічної політики (травень [[1996]] — червень [[1999]]); радник Президента України (поза штатом) (грудень [[2005]] — жовтень [[2006]]); член Вищої економічної ради Президента України (липень [[1997]] — листопад [[2001]]); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень [[2001]] — травень [[2002]]).
Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад [[1997]] — лютий [[1999]]).
Лютий — листопад [[1995]] — член Політради [[Ліберальна партія України|Ліберальної партії України]].
Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий [[1992]] — квітень [[1993]]).
Був членом [[Народний рух України|Народного руху України]] (з червня [[1999]]); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.
|