Лановий Володимир Тимофійович

Володи́мир Тимофі́йович Ланови́й (нар. 17 червня 1952, Київ) — український економіст, політик, колишній міністр економіки України, голова спостережної ради Української державної іноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.

Володимир Тимофійович Лановий
2-й Міністр економіки України
5 березня 1992 — 11 липня 1992
Президент Леонід Кравчук
Попередник Анатолій Мінченко
Наступник Віктор Пинзеник
Народився 17 червня 1952(1952-06-17) (71 рік)
місто Київ, УРСР
Відомий як економіст, політик
Країна Україна і СРСР
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Політична партія безпартійний
У шлюбі з Ланова Валентина Борисівна (1951)
Діти Лановий Дмитро Володимирович (1976), Лановий Володимир Володимирович (1987)
Професія економіст
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
5-го скликання
НРУ 25 травня 2006 8 червня 2007
6-го скликання
НСНУ 5 червня 2012 12 грудня 2012

Життєпис ред.

У 1973 році закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, економіст промисловості. Кандидатська дисертація «Стимулювання напруженості планів виробничих об'єднань» (1980); докторська дисертація «Ринок і відтворення» (Київський державний економічний університет, 1994). У юному віці грав за Динамо Київ (1965/68) разом з О.Блохіним, В.Зуєвим та ін.

Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.[11] Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.

З травня 2008 — депутат Київської міської ради (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.

Народний депутат України 6-го скликання з червня до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).

Радник Президента України з питань економічної політики (травень 1996[12] — червень 1999[13]); радник Президента України (поза штатом) (грудень 2005[14] — жовтень 2006[15]); член Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень 2001 — травень 2002).

Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад 1997 — лютий 1999).

Лютий — листопад 1995 — член Політради Ліберальної партії України.

Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий 1992 — квітень 1993).

Був членом Народного руху України (з червня 1999); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.

Автор понад 200 наукових праць.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року, висувався у першій п'ятірці кандидатів у депутати від партії «Рух нових сил»[16].

Захоплення: книги, спорт, подорожі.

Публікації ред.

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 6 березня 1992 року № 129/92 «Про призначення Ланового В.Т. Віце-прем'єр-міністром України, Міністром економіки України»
  2. Указ Президента України від 11 липня 1992 року № 366/92 «Про звільнення Ланового В.Т. з посади Віце-прем'єр-міністра України, Міністра економіки України»
  3. Указ Президента України від 22 березня 1997 року № 259/97 «Про призначення В. Ланового виконуючим обов'язки Голови Фонду державного майна України»
  4. Указ Президента України від 3 квітня 1998 року № 250/98 «Про увільнення В. Ланового від виконання обов'язків Голови Фонду державного майна України»
  5. Указ Президента України від 15 березня 2000 року № 465/2000 «Про Постійного представника Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  6. Указ Президента України від 11 травня 2002 року № 447/2002 «Про звільнення В. Ланового з посади Постійного представника Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  7. Указ Президента України від 11 березня 2005 року № 466/2005 «Про призначення В. Ланового Радником Президента України - Постійним представником Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  8. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1793/2005 «Про звільнення В. Ланового з посади Радника Президента України - Постійного представника Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  9. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1794/2005 «Про призначення В. Ланового Представником Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  10. Указ Президента України від 16 травня 2006 року № 393/2006 «Про звільнення В. Ланового з посади Представника Президента України у Кабінеті Міністрів України»
  11. В. Т. Лановий, П. Г. Яковенко . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5
  12. Указ Президента України від 8 травня 1996 року № 318/96 «Про призначення В. Ланового Радником Президента України з питань економічної політики»
  13. Указ Президента України від 22 червня 1999 року № 696/99 «Про звільнення В. Ланового з посади Радника Президента України»
  14. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1795/2005 «Про призначення В. Ланового Радником Президента України»
  15. Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 834/2006 «Про увільнення В. Ланового від виконання обов'язків Радника Президента України»
  16. Перша п'ятірка для участі у виборах до ВР від партії "Рух нових сил" - Саакашвілі, Сакварелідзе, Доній, Жукова і Лановий [Архівовано 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна, 13.06.2019.

Посилання ред.

Попередник: 2-й Міністр економіки України
5 березня11 червня 1992
Наступник:
Анатолій Мінченко
Віктор Пинзеник