Туберкульоз: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
продовжив редагування
Рядок 68:
Комплекс&nbsp;''M. tuberculosis'' включає чотири інші [[мікобактерія|мікобактерії]], які спричинюють класичний туберкульоз: ''[[Mycobacterium bovis|M. bovis]]'',&nbsp;''[[Mycobacterium africanum|M. africanum]]'', ''[[Mycobacterium canetti|M. canetti]]'' та ''[[Mycobacterium microti|M. microti]]''.<ref>{{cite journal |author=van Soolingen D |title=A novel pathogenic taxon of the Mycobacterium tuberculosis complex, Canetti: characterization of an exceptional isolate from Africa |journal=International Journal of Systematic Bacteriology |volume=47 |issue=4 |pages=1236–45 |year=1997 |pmid=9336935|doi=10.1099/00207713-47-4-1236 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Hoogenboezem |first2=T. |last3=De Haas|first3=P. E. W. |last4=Hermans |first4=P. W. M. |last5=Koedam |first5=M. A. |last6=Teppema |first6=K. S. |last7=Brennan|first7=P. J. |last8=Besra |first8=G. S. |last9=Portaels |first9=F.}}</ref>&nbsp;''M. africanum''&nbsp;не є широко поширеною, але є частою причиною туберкульозу в деяких частинах Африки.<ref>{{cite journal |author=Niemann S |title=Mycobacterium africanum Subtype II Is Associated with Two Distinct Genotypes and Is a Major Cause of Human Tuberculosis in Kampala, Uganda|journal=J. Clin. Microbiol. |volume=40 |issue=9 |pages=3398–405 |year=2002 |pmid=12202584 |pmc=130701|doi=10.1128/JCM.40.9.3398-3405.2002 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Rusch-Gerdes |first2=S. |last3=Joloba|first3=M. L. |last4=Whalen |first4=C. C. |last5=Guwatudde |first5=D. |last6=Ellner |first6=J. J. |last7=Eisenach|first7=K. |last8=Fumokong |first8=N. |last9=Johnson |first9=J. L.}}</ref><ref>{{cite journal |author=Niobe-Eyangoh SN|title=Genetic Biodiversity of Mycobacterium tuberculosis Complex Strains from Patients with Pulmonary Tuberculosis in Cameroon |journal=J. Clin. Microbiol. |volume=41 |issue=6 |pages=2547–53 |year=2003 |pmid=12791879 |pmc=156567|doi=10.1128/JCM.41.6.2547-2553.2003 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Kuaban |first2=C. |last3=Sorlin|first3=P. |last4=Cunin |first4=P. |last5=Thonnon |first5=J. |last6=Sola |first6=C. |last7=Rastogi |first7=N.|last8=Vincent |first8=V. |last9=Gutierrez |first9=M. C.}}</ref>&nbsp;''M. bovis''&nbsp;була частою причиною людського туберкульозу, але запровадження [[пастеризація|пастеризації молока]]&nbsp;в цілому усунуло цю мікобактерію як загрозу громадському здоров'ю в розвинених країнах.<ref name=Robbins/><ref>{{cite journal |author=Thoen C, Lobue P, de Kantor I |title=The importance of''Mycobacterium bovis'' as a zoonosis |journal=Vet. Microbiol. |volume=112 |issue=2–4 |pages=339–45 |year=2006|pmid=16387455 |doi=10.1016/j.vetmic.2005.11.047}}</ref>&nbsp;''M. canetti''&nbsp;є рідкісною, ймовірно її поширення обмежене&nbsp;[[Африканський Ріг|Африканським Рогом]], хоча кілька випадків спостерігалися серед емігрантів з Африки в Європі.<ref>{{cite book|last=Acton|first=Q. Ashton|title=Mycobacterium Infections: New Insights for the Healthcare Professional|year=2011|publisher=ScholarlyEditions|isbn=978-1-4649-0122-5|pages=1968|url=http://books.google.ca/books?id=g2iFfV6uEuAC&pg=PA1968}}</ref><ref>{{cite journal|last=Pfyffer|first=GE|coauthors=Auckenthaler, R, van Embden, JD, van Soolingen, D|title=Mycobacterium canettii, the smooth variant of M. tuberculosis, isolated from a Swiss patient exposed in Africa.|journal=Emerging infectious diseases|date=1998 Oct-Dec|volume=4|issue=4|pages=631-4|pmid=9866740}}</ref>&nbsp;''M. microti''&nbsp;також зустрічається рідко і в основному серед людей із [[імунодефіцит]]ом, хоча цей патоген може бути більш поширеним, ніж вважається.<ref>{{cite journal|last=Panteix|first=G|coauthors=Gutierrez, MC, Boschiroli, ML, Rouviere, M, Plaidy, A, Pressac, D, Porcheret, H, Chyderiotis, G, Ponsada, M, Van Oortegem, K, Salloum, S, Cabuzel, S, Bañuls, AL, Van de Perre, P, Godreuil, S|title=Pulmonary tuberculosis due to Mycobacterium microti: a study of six recent cases in France.|journal=Journal of medical microbiology|date=2010 Aug|volume=59|issue=Pt 8|pages=984-9|pmid=20488936}}</ref>&nbsp;
 
Серед інших відомих патогенних мікобактерій&nbsp;— ''[[Mycobacterium avium complex|M. avium]]'' та &nbsp;''[[Mycobacterium kansasii|M. kansasii]]''. Останні два види класифікують як «[[нетуберкульозні мікобактерії]]». Вони не спричинюють класичний туберкульоз, але є причиною легеневих хвороб, подібних до нього.<ref name=ALA_1997>{{cite journal |title=Diagnosis and treatment of disease caused by nontuberculous mycobacteria. This official statement of the American Thoracic Society was approved by the Board of Directors, March 1997. Medical Section of the American Lung Association |journal=Am J Respir Crit Care Med |volume=156 |issue=2 Pt 2 |pages=S1–25 |year=1997 |pmid = 9279284 |author=American Thoracic Society }}</ref> Особливе місце займають ''[[Mycobacterium leprae|M. leprae]]'' і ''[[Mycobacterium lepromatosis|M. lepromatosis]]'', які спричинюють тяжке захворювання [[Проказа|проказу (лепру)]].
[[Файл:TB poster.jpg|thumb|Кампанії з охорони здоров'я громадськості в 1920-х рр. намагалися зупинити поширення туберкульозу.]]
 
Рядок 74:
 
=== Джерело та резервуар інфекції ===
Джерелом інфекції є хвора на активний туберкульоз людина. Якщо вона не лікується, то може інфікувати 10-15 (або більше) осіб на рік. &nbsp;Зазвичай хворобу передають лише люди з активним туберкульозом. Особи з прихованою інфекцією не вважаються джерелами.<ref name=Robbins/> &nbsp;
 
=== Механізм передачі інфекції ===
Ведучим механізмом передачі є [[Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції|повітряно-крапельний]]. Коли люди з активним легеневим туберкульозом кашляють, чхають, розмовляють, співають або плюють, вони виділяють у повітря інфіковані &nbsp;[[Аерозоль|аерозольні]] частинки діаметром від 0,5 до 5 [[мкм]]. Наприклад, унаслідок одного чхання у повітрі може опинитися до 40 000 таких частинок.<ref name=Cole_1998>{{cite journal|author=Cole E, Cook C |title=Characterization of infectious aerosols in health care facilities: an aid to effective engineering controls and preventive strategies |journal=Am J Infect Control |volume=26 |issue=4 |pages=453–64 |year=1998|pmid=9721404|doi = 10.1016/S0196-6553(98)70046-X}}</ref> Кожна частинка може переносити збудників, оскільки необхідна кількість для інфікування туберкульозом дуже мала. Людина, яка вдихнула менше 10 бактерій, вже може бути інфікована.<ref>{{cite journal |author=Nicas M, Nazaroff WW, Hubbard A |title=Toward understanding the risk of secondary airborne infection: emission of respirable pathogens |journal=J Occup Environ Hyg |volume=2 |issue=3 |pages=143–54 |year=2005|pmid=15764538|doi = 10.1080/15459620590918466}}</ref>
 
=== Сприйнятливість і фактори ризику ===
Рядок 281:
 
== Діагностика ==
[[Файл:TB in sputum.png|thumb|''[[Mycobacterium tuberculosis]]'' ([[ЗабарвлюванняФарбування Ціля-Нільсеназа Цілем — Нільсеном|червоне забарвлення при фарбуванні за Цілем—НільсеномЦілем&nbsp;— Нільсеном]]) у харкотинні]]
Діагностувати активний туберкульоз лише на основі ознак і симптомів складно.<ref name=DiagP2011>{{cite journal|last=Bento|first=J|coauthors=Silva, AS, Rodrigues, F, Duarte, R|title=[Diagnostic tools in tuberculosis].|journal=Acta medica portuguesa|date=2011 Jan-Feb|volume=24|issue=1|pages=145–54|pmid=21672452}}</ref>, особливо у випадках пригніченого імунітету.<ref name=Clinic2009>{{cite journal|last=Escalante|first=P|title=In the clinic. Tuberculosis.|journal=Annals of internal medicine|date=2009 Jun 2|volume=150|issue=11|pages=ITC61-614; quiz ITV616|pmid=19487708}}</ref> Пацієнти з ознаками хвороби легенів або системними симптомами, що тривають довше двох тижнів, можуть мати туберкульоз.<ref name=Clinic2009/>
 
=== Загальноклінічні методи ===
У крові хворих на туберкульоз виражених змін не визначається. Гіпохромна [[анемія]] спостерігається лише у хворих з поширеним процесом і вираженою інтоксикацією або при повторних легеневих кровотечах. Зміни кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули крові відбуваються повною мірою при гострих процесах і розпаді легеневої тканини. Можуть спостерігатися: помірний [[лейкоцитоз]], зрушення лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія, моноцитоз. [[ШОЕ]] прискорюється за активного туберкульозного процесу.
 
=== Специфічні методи ===
Традиційними методами виявлення мікобактерій у патологічному матеріалі є бактеріоскопічний, бактеріологічний і біологічний методи. Крім харкотиння, об'єктами дослідження можуть бути також сеча, кал, [[спинномозкова рідина]], ексудат з порожнин, гній, виділення з ран, біоптати різних тканин.
 
==== Бактеріологічне підтвердження ====
Виявлення мікобактерій у різному патологічному матеріалі від хворих має вирішальне значення для встановлення діагнозу. Саме виявлення збудника&nbsp;— основний і безперечний критерій, що свідчить про специфічну природу захворювання.
 
==== ''Пряма бактеріоскопія ====''
Одним з основних методів виявлення збудників є ''бактеріоскопічний''. Суть методу полягає у здатності мікобактерій, які забарвлені фуксином, утримувати барвник після тривалого знебарвлення в солянокислому спирті. У багатьох країнах він широко застосовується й для виявлення хворих на туберкульоз при масових обстеженнях населення.
 
Рядок 298 ⟶ 302:
Для збільшення кількості МБТ в одиниці досліджуваного об'єму харкотиння використовують методи флотації й седиментації. Сутність методу флотації ґрунтується на тому, що при струшуванні двох рідин з різною відносною густиною легша рідина спливає наверх разом із МБТ, що перебувають у суспензії. Для цього дослідження 10–15 мл харкотиння вміщують у колбу місткістю 200—250 мл, додають 2–3 мл 0,5%-го розчину лугу і струшують протягом 10–15 хвилин, поки харкотиння не стане гомогенним. Щоб досягти повної гомогенізації, колбу з харкотинням підігрівають протягом 20–30 хвилин на водяній бані при температурі 56 °С. Далі у колбу вливають близько 100 мл дистильованої води і 0,5 мл [[ксилол]]у або [[бензол]]у і знову струшують упродовж 10 хвилин. Далі доливають дистильовану воду до шийки пляшки і залишають стояти при кімнатній температурі близько 30 хвилин. На поверхню рідини піднімається вершкоподібна піна, яку піпеткою відсмоктують і наносять на предметне скло. Шар піни на предметному склі висушують і наносять новий шар піни з колби. Так роблять 5–6 разів, після чого мазок фіксують і забарвлюють за Цилем&nbsp;— Нільсеном.
 
==== ''Бактеріологічний метод ====''
Виявлення МБТ цим методом полягає в посіві харкотиння на [[поживні середовища]]. Перед посівом харкотиння обробляють з метою пригнічення росту неспецифічної мікрофлори. Стандартним поживним середовищем для вирощування МБТ є тверде яєчне середовище Левенштейна&nbsp;— Єнсена. Останніми роками широке застосування одержало яєчне середовище II. Існують також напіврідкі та рідкі поживні середовища. Ріст культури відбувається протягом 14–90 днів.
 
Рядок 314 ⟶ 318:
До бактеріовиділювачів належать хворі, в яких мікобактерії туберкульозу виявлені будь-яким методом дослідження, навіть одноразово, але за наявності клініко-рентгенологічних даних, що свідчать про активність процесу. За відсутності явного джерела бактеріовиділення необхідне двократне виявлення мікобактерій туберкульозу будь-яким методом. Точне діагностування туберкульозу відбувається, коли у клінічному зразку буде виявлено ''[[Mycobacterium tuberculosis|M. tuberculosis]]''. Однак складний процес вирощування культури цього організму, що росте повільно, може тривати від двох до шести тижнів для зразків крові або слизу.<ref>{{cite book|last=Diseases|first=Special Programme for Research & Training in Tropical|title=Diagnostics for tuberculosis : global demand and market potential.|year=2006|publisher=World Health Organization on behalf of the Special Programme for Research and Training in Tropical Diseases|location=Geneva|isbn=978-92-4-156330-7|pages=36|url=http://books.google.ca/books?id=CFPpcCef4yQC&pg=PA36}}</ref> Отже, лікування часто починають ще до підтвердження наявності культур.<ref name=NICE2011 />
 
==== Генетичні методи ====
Використовують високочутливі методи ДНК-зондування та [[Полімеразна ланцюгова реакція|полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР)]]. Вони дозволяють виявити мікобактерії в діагностичному матеріалі через 2–4 доби з максимально високою чутливістю (10–1000 клітин в досліджуваній пробі), а також ідентифікувати тип мікобактерій. Актуальність цих методів у діагностиці туберкульозу полягає в їх ефективності при виявленні збудників з високою антигенною мінливістю (у тому числі L-форм). Їх виявлення потребує тривалого культивування або складних поживних середовищ. Крім цього, ці методи перспективні при проведенні міжвидової та штамової ідентифікації мікобактерій для диференціації туберкульозних та нетуберкульозних мікобактерій, для експрес-виявлення лікарської стійкості мікобактерій.
 
Рядок 320 ⟶ 324:
Використання швидкого тесту Xpert MTB / RIF® значно розширилося з 2010 року, коли ВООЗ вперше рекомендувала його використання. Тест одночасно виявляє туберкульоз і стійкість до рифампіцину&nbsp;— одного з основних протитуберкульозних препаратів. Діагноз може бути встановлений протягом 2 годин, і цей тест наразі рекомендується ВООЗ як початковий діагностичний у всіх людей з ознаками можливого туберкульозу. Понад 100 країн вже використовують цей тест, а в 2016 році закуплено 6,9 мільйона картриджів. У 2016 році ВООЗ рекомендувала 4 нові діагностичні тести&nbsp;— швидкий молекулярний тест для виявлення препаратів першої та другої лінії лікування туберкульозу. Особливо важко діагностувати туберкульоз у дітей, і наразі широкий доступ до Xpert MTB / RIF® допомагає діагностиці дитячого туберкульозу.<ref name=WHO2018data/>.
 
==== Серологічна діагностика ====
[[Серологія]] крові не є [[специфічність|специфічною]] та достатньо [[чутливість|чутливою]] при туберкульозі, тому виявлення антитіл в діагностиці туберкульозу не рекомендується.<ref>{{cite journal|last=Steingart|first=KR|coauthors=Flores, LL, Dendukuri, N, Schiller, I, Laal, S, Ramsay, A, Hopewell, PC, Pai, M|title=Commercial serological tests for the diagnosis of active pulmonary and extrapulmonary tuberculosis: an updated systematic review and meta-analysis.|journal=PLoS medicine|date=2011 Aug|volume=8|issue=8|pages=e1001062|pmid=21857806|doi=10.1371/journal.pmed.1001062|pmc=3153457}}</ref>
 
Рядок 418 ⟶ 422:
 
== Джерела ==
* Фтизіатрія: підручник (ВНЗ ІV р. а.) / В.&nbsp;І. &nbsp;Петренко, Л.&nbsp;Д. &nbsp;Тодоріко, О.&nbsp;С. &nbsp;Шевченко та ін.; за ред. В.&nbsp;І. &nbsp;Петренка. Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2015, 472 с. ISBN 978-617-505-203-7
* Туберкульоз: Підручник / За ред. проф. О.&nbsp;К.&nbsp;Асмолова.&nbsp;— Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2002.&nbsp;— 276 с.&nbsp;— (Б-ка студента-медика) ISBN 966-7733-24-6
* Dylan Tierney, Edward A. Nardell Tuberculosis (TB) MSD Manuals, Professional / Infectious Diseases / Mycobacteria April 2018 [https://www.msdmanuals.com/professional/infectious-diseases/mycobacteria/tuberculosis-tb] {{ref-en}}