Розвідка на основі відкритих джерел: відмінності між версіями

'''Розвідка відкритих джерел''' ({{lang-en|Open source intelligence}}''', ''OSINT''''')&nbsp;— концепція, методологія і технологія добування і використання військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел, без порушення законів&nbsp;— для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Включає в себе, більш детально, для прикладу: пошук інформації; реєстрацію і облік інформації; аналіз інформації і синтез знань з різних джерел (аналітико-синтетичну перобку первинної інформації); адміністрування і розповсюдження інформації; забезпечення безпеки інформації. Первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може стати дуже цінними знаннями, які можуть стати секретними&nbsp;— якщо вони не відносяться до категорії інформації, яка не може бути віднесеною до державної таємниці<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1964.html|title=Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise|last=by Heather J. Williams, Ilana Blum|first=|date=|website=RAND Corporation|publisher=|language=англійська|accessdate=}}</ref><ref>[https://www.airuniversity.af.edu/Portals/10/ASPJ_Spanish/Journals/Volume-30_Issue-2/2018_2_11_hamilton_s_eng.pdf The Big Data Imperative. Air Force Intelligence for the Information Age. Air & Space Power Journal, 2018/2/11 Col Shane P. Hamilton, USAF; Lt Col Michael P. Kreuzer, USAF, PhD*]</ref><ref>В.&nbsp;Л.&nbsp;Сімаков, І.&nbsp;А.&nbsp;Круковський, Н.&nbsp;І.&nbsp;Горбачова. Дефініція Intelligence та зв'язані з нею терміни для корпорації, яка виробляє знання / Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення : 18-а наук.-практ. конф., Житомир, 15 кв. 2011&nbsp;р.&nbsp; Тези доповідей. Ч.1.&nbsp;— Житомир: ЖВІ НАУ, 2011.&nbsp;— С. 191.</ref><ref name=":2" /><ref name=":7" /><ref name=":8" /><ref>Минько О.&nbsp;В.&nbsp;Використання технологій OSINT для отримання розвідувальної інформації / О.&nbsp;В.&nbsp;Минько, О.&nbsp;Ю.&nbsp;Іохов, В.&nbsp;Т.&nbsp;Оленченко, К.&nbsp;В.&nbsp;Власов // Системи управління, навігації та зв'язку.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 4.&nbsp;— С. 81-84.&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://nbuv.gov.ua/UJRN/suntz_2016_4_22</nowiki>.</ref><ref name=":6" /><ref name=":9">Кожушко О.&nbsp;О.&nbsp;Розвідка відкритих джерел інформації (OSINT) у розвідувальній практиці США // [Електронний ресурс].&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/viewFile/3264/3217</nowiki></ref><ref name=":10">Жарков Я.&nbsp;М.&nbsp;Наукові підходи щодо визначення суті розвідки з відкритих джерел / Я.&nbsp;М.&nbsp;Жарков, А.&nbsp;О.&nbsp;Васильєв // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 30.&nbsp;— С. 38-41.&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2013_30_12</nowiki>.</ref><ref>OSINT Academy&nbsp;— навчальний курс. 33 відео. Institute for Postinformation Society 01.09.2016&nbsp;р.</ref><ref name=":3" /><ref>ЗАКОН УКРАЇНИ. Про доступ до публічної інформації. <nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/go/2939-17</nowiki> 13.01.2011&nbsp;р.&nbsp;— (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №&nbsp;32</ref><ref>Распознавание информационных операций / А.&nbsp;Г.&nbsp;Додонов, Д.&nbsp;В.&nbsp;Ландэ, В.&nbsp;В.&nbsp;Цыганок, О.&nbsp;В.&nbsp;Андрейчук, С.&nbsp;В.&nbsp;Каденко, А.&nbsp;Н.&nbsp;Грайворонская. -К.: Инжиниринг, 2017.&nbsp;— 282 с. ISBN ISBN 978-966-2344-60-8.</ref>.

З ростом кількості інформації і апаратних можливостей комп'ютерів (пам'ять, швидкодія) почала значно зростати кількість потенційно корисної інформації з відкритих джерел та почав різко зростати рівень автоматизації її моніторингу й аналітико-синтетичної переробки<ref name=":2" />. Важливими програмно-аналітичними засобами ділової-аналітики (Business Analytics), OSINT, CI та контент-аналізу з середини 1990-х років стали Business Intelligence (OLAP, Data Mining, ін.), Text Mining, Knowledge Management System (Системи управління знаннями)<ref name=":23">{{Cite web|url=httpshttp://dss-bi.com.ua/index.filesWP/2013/08/18/intelligence-%D1%96-%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8/Page953.htm|title=BusinessIntelligence & Intelligence & Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=01.08.2013|website=Нотатки про Business Intelligence+|publisher=Круковський KMSІ.А.|language=українська|accessdate=19.01.2019 р.}}</ref>.

Активне використання великої кількості коментарів у веб-виданнях і соціальних мережах, ін., привели до визначення [[Великі дані|big data (великих даних)]] і початку Big Data Age (Ери великих даних) у 2010 році<ref name=":2" />. Це активізувало розвиток і застосування оновлених концепцій, методологій, технологій, засобів Business Analytics, OSINT, CI (конкурентної розвідки), контент-аналізу, аналізу консолідованої інформації, що проявилося насамперед у сфері бізнесу бід брендами Web Mining, Social Media CRM, Social Media Analytics<ref>[http://www.ibm.com/midmarket/uk/en/att/pdf/social_media_Part_Executive_Report.pdf IBM&nbsp;— From social media to Social CRM by Carolyn Baird.]</ref><ref name=":4">{{Cite web|url=http://www.semanticforce.net/ru/|title=Экосистема для мониторинга и анализа онлайн-медиа, Social CRM решения|last=Гаврилюк|first=Всеволод|date=13.02.2011 г.|website=SemanticForce|publisher=|language=русский язык|accessdate=19.01.2018}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://dss-bi.blogspot.com/2018/08/business-intelligence.html|title=Кембріджська аналітика і Business Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=28.08.2018 р.|website=BI and DSS (Business Intelligence and Decision Support System)|publisher=|language=українська|accessdate=18.01.2019 р.}}</ref><ref name=":5" />. Почали активно розвиватися автономні часткові засоби у об'єднаній сфері Business Intelligence+ (Data Mining & Text Mining & Knowledge Management System), для прикладу: Machine Learning, Opinion Mining, Sentiment Analysis<ref>Pang, Bo; [[Lillian Lee (computer scientist)|Lee, Lillian]]; Vaithyanathan, Shivakumar (2002). «Thumbs up? Sentiment Classification using Machine Learning Techniques». ''Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing (EMNLP)''. pp. 79–86.</ref><ref name=":4" /><ref name=":8">Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. ''Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки'' (uk) '''0''' (1(64)). с. 60–69. [[ISSN]] 1728-4260.[[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.</ref><ref name=":7">І.&nbsp;А.&nbsp;Круковський, В.&nbsp;Л.&nbsp;Гаврилюк, Б.&nbsp;А.&nbsp;Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence  та з елементами ГІС&nbsp;— на прикладі платформи SemanticForce / «IVСічневі ГІСи»: Інтелектуальна оборона" (науково-практичний форум) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013&nbsp;р.&nbsp;— С. 42-45.</ref>.