Вікіпедія

Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 62:
{{Бондаренко 1997}}
 
{{colbegin|2}}
Зауваження:
* [[Довжина (фонетика)|ДовготаДовгі японських голоснихголосні]] позначається у спеціальній й навчальній літературі двокрапкою (о:, у:), за системою Поліванова. Довге '''i''' може записуватися— подвоєннямподвоєння.
:: 蝶 ''ть'''о:''''' (метелик)
:: 新潟 ''н'''і:'''ґата''/''н'''іі'''ґата'' (місто Ніїґата)
Рядок 79 ⟶ 80:
:: 家 ''і'''е'''ясу'' (Ієясу, ім'я)
:: 善右衛門 ''дзен'''''е'''мон'' (Дзен'ємон, ім'я)
* Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
:: 抹茶 ''ма'''тт'''я'' (маччя, зелений порошковий чай)
* Японські м'які [[шиплячіШиплячі приголосні]] записуються [/ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими м'якими/ свистячимипередаємо приголоснимияк '''с''', '''дз''', '''т'''.
* Приголосний /ɴ/ записуємопишемо як '''м''' перед /m, b, p/; перед іншими приголоснимиголосними — як '''н''''; передрешта голосними — як '''н'''; з апострофом
:: 群馬　[[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]].
:: 安倍晋三　[[Абе Сіндзо|Абе Сі'''н'''дзō]].
:: 星新一　[[Хосі Сін'їті|Хосі Сі'''н''''іті]].
{{colend}}
 
* 2007 року М. Івахненко та А. Шпігунов запропонували внеси корективи у систему і записувати 15 японських силабів інакше<ref>{{Стаття|автор=Івахненко М., Шпігунов А. |посилання_на_автора= |назва=Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови |посилання=http://papers.univ.kiev.ua/1/shidni_movy_ta_literatury/articles/vakhnenko-shpigunov-ranscription-and-transliteration-of-the-japanese-pr_16650.pdf |відповідальний= |видання=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури|видавництво=Київський національний університет імені Тараса Шевченка|місце=Київ|рік=2008 |місяць= |том= |випуск= |номер=13 |сторінки= |issn=1728-242х |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>:
Рядок 104 ⟶ 106:
{{colend}}
 
* У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де головував Бондаренко, була прийнята «система система «Ґоджюон» на основі чоловічої вимови, яка практично збігається з системоюурахуванням транслітерації М.пропозиції Івахненка і А. -Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600&nbsp;мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають японську мову. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри<ref>{{Стаття|автор=Бондар О. |назва=Японські запозичення в українській мові: правила написання |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_3 |відповідальний= |видання=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література |видання посилання= |тип= |рік=2012 |місяць= |том= |випуск=18 |номер= |сторінки=5-9 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref> (2012).
 
{{Бондаренко 2014}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Японсько-українські_системи_транскрипції_та_транслітерації