Список підсудних «Процесу ЦК УПСР»: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
невдале наслідування російського "по отношению" |
вікіфікація |
||
Рядок 1:
[[Файл:Головні обвинувачені у «Справі ЦК УПСР», травень 1921.jpg|300px|міні|Головні обвинувачені у «Справі ЦК УПСР» напередодні засідання Ревтрибуналу. Сидять зліва направо: Юрій Ярослав, Іван Часник, Назар Петренко, Іван Лизанівський, Всеволод Голубович. Травень 1921 рік]]
У списку представлені особи, стосовно яких з 22 по 30 травня [[1921]] року проводився сфабрикований<ref name="Мовчан, 2012">''Мовчан О. М.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Protses_TsK_1921 Процес ЦК української партії соціалістів-революціонерів 1921] // {{ЕІУ|9|51}}</ref> [[Справа членів ЦК УПСР|судовий процес]] проти діячів [[Українська партія соціалістів-революціонерів|УПСР]], який відбувся в [[Національна філармонія України|Пролетарському будинку мистецтв в Києві]]. Процес здійснювався Надзвичайним [[Революційний трибунал (СРСР)|ревтрибуналом]] під головуваванням заступника наркома юстиції [[Михайлик Михайло Васильович|Михайла Михайлика]]. Замість раніше призначених членів суду Покірного і Танцюри, було призначено Гайцмана{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=60}}. У склад Надзвичайного ревтрибуналу також входили: [[Кабаненко Микола Максимович|Микола Кабаненко]], Марченко, [[Дем'ян Бєдний|Дем'ян Бідний]], секретар Попов. Надзвичайний ревтрибунал був спеціально призначено Ц. В. К. [[УСРР|Української Соціалістичної Радянської Республіки]] {{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=411}}. Обвинувачами виступили член Президії ВУЦВК [[Мануїльський Дмитро Захарович|Дмитро Мануїльський]] та член Колегії Наркомюсту [[Лебединець Михайло Мусійович|Михайло Лебединець]]. Правозахисниками стали П. Шубін та [[Попов Микола Миколайович (партійний діяч)|Микола Попов]]. Свідками були [[Любченко Панас Петрович|Панас Любченко]], [[Шумський Олександр Якович|Олександр Шумський]], [[Василь Еллан-Блакитний|Василь Блакитний]], [[Мазуренко Юрій Петрович|Юрій Мазуренко]], [[Кулик Іван Юліанович|Іван Кулик]], [[Чехівський Володимир Мусійович|Володимир Чехівський]] та інші{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=60}}.
В Україні до процесу від 22 травня 1921 року велись схожі між собою сфабриковані справи проти діячів соціалістичних та комуністичних поглядів, які перебували на відповідальних посадах під час республіканського устрою України<ref name="Мовчан, 2012"/>.
Рядок 12:
За підсумками судового розгляду всі підсудні були визнані винними. Взято під увагу «''урочисту публічну обіцянку цих підсудних словом і справою боротися з т. зв. [[УНР]] і повстансько-бандитським рухом на Україні й, керуючись у цій справі революційною совістю й соціалістичною правосвідомістю''» Ревтрибунал постановив засудити чотирьох підсудних до відбуття покарання у концентраційних таборах терміном на 10 років кожному, чотирьох з них засуджено до п'ятьох років{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=61}}.
Після процесу трибунал застосував [[Амністія|амністію]], посилаючись на рішення 5-го [[Всеукраїнські з'їзди рад|Всеукраїнського з'їзду Рад]]. 10 років покарання замінено на 5, а засудженого Григорія Сиротенка звільнено повністю. На Юрія Скугар-Скварського та Сергія Остапенка амністія не розповсюджувалась. Для Остапенка застосовано покарання на 5 років примусових робіт за фахом{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=61}}. Всіх засуджених було відправлено у [[Харків]]{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=62}}.
Наприкінці 1991 року, після звернення [[Болабольченко Анатолій Андрійович|Анатолія Болабольченка]] до Прокуратури України з клопотанням про перегляд справи, всіх учасників процесу було [[Політична реабілітація|реабілітовано]]{{sfn|Вирок Української революції: «Справа ЦК УПСР»|2013|с=65}}.
| |||