|
'''Га́лицько-Воли́нське князівство''', або '''Ру́ське королі́вство''' ({{lang-la|Regnum Russiæ}}) — [[монархія|монархічна]] держава у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Існувало у [[1199]]–[[1349]] роках. Керувалася князями і королями із династій [[Рюриковичі]]в, [[П'ясти|П'ястів]] та [[Гедиміновичі]]в. Утворене волинським князем [[Роман Мстиславич|Романом Мстиславичем]] внаслідок приєднання [[Галицьке князівство|Галицького князівства]] у 1199. Після [[Коронація|коронації]] [[Данило Галицький|Данила Романовича]] у 1253, стало Руським [[Монархія|королівством]], спадкоємцем [[Київська Русь|Київської]] династії, продовжувачем [[Європа|європейських]], руських, політичних і культурних традицій.
Галицько-Волинське [[князівство]] було однимОдне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості [[Київська Русь|Русі]]. До його складу входили [[Галицьке князівство|Галицька]], [[Перемиське князівство|Перемишльська]], [[Звенигородське князівство|Звенигородська]], [[Теребовлянське князівство|Теребовльська]], [[Волинське князівство|Володимирська]], [[Луцьке князівство|Луцька]], [[Белзьке князівство|Белзька]], [[Холмщина|Холмська]] та [[Берестейська земля|Берестейська]] землі, [[Пониззя]] (пізніше [[Поділля]]) а також територія між [[Східні Карпати|Східними Карпатами]], [[Дністер|Дністром]] і [[Дунай|Дунаєм]] — [[Шипинська земля|Шипинська]] та [[Берладська земля|Берладська]] землі, на яких згодом виникло [[Молдовське князівство]].
Князівство проводилоПроводило активну зовнішню політику в [[Східна Європа|Східній]] і [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Головними ворогами (конкурентами) були [[Королівство Польське (1025—1385)|Польща]], [[Королівство Угорське (1000 — 1526)|Угорщина]], з середини XIII століття — [[Золота Орда]] і [[Литва]]. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство неодноразово укладало союзи із [[Католицтво|католицьким]] [[Папа Римський|Римом]], [[Тевтонський орден|Тевтонським Орденом]].
Галицько-ВолинськеЗанепало князівствовнаслідок занепалодинастичної через агресивні зазіхання сусідів, відсутність міцної централізованої княжої владикризи, надмірно сильні позиції [[бояри|боярської]] [[Шляхта|шляхти]] у політиці. У [[1340]] році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства [[Юрій II Болеслав|Юрія ІІ Болеслава Тройденовича]], розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за [[Війна за галицько-волинську спадщину|галицько-волинську спадщину]]. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: [[Галичина]] була захоплена сусідньою Польщею, а [[Волинське князівство|Волинь]] поступово [[Інкорпорація (право)|інкорпорована]] [[Гедиміновичі|Гедеміновичами]] до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] після смерті останнього [[Король Русі|руського короля]] та волинського князя [[Любарт-Дмитро|Любарта Гедеміновича]]. Угорщина не визнала анексії Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено [[Руське воєводство|Руське]], а в [[1462]] — [[Белзьке воєводство]].
== Назва ==
|
