Євпаторія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta10ehf1) |
|||
Рядок 44:
}}
{{Otheruses}}
'''Євпато́рія''' ({{lang-ru|Евпато́рия}}, {{lang-crh|Kezlev}}, {{Lang-el|Ευπατορία, Κερκινίτις}}, {{lang-hy|Եվպատորիա}}, {{lang-tr|Gözleve}}, {{lang-kdr|Кöзлив}}, {{lang-uk-old|Козлів}}) — [[Морський порт|портове]] і [[курорт]]не [[місто]] на західному узбережжі [[Крим|Кримського півострова]] на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]]. Місто республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Євпаторія відома своїми [[Термальні води|термальними джерелами]], [[ропа|ропою]], [[Лікувальні грязі|лікувальними грязями]] озера [[Мойнаки]]<ref>[http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=gryaziirapa Лікувальні грязі та ропа]</ref>. Щорічно до захоплення у березні 2014 р. Росією місто-курорт приймало у своїх здравницях до 900 тис. осіб<ref>[http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf Профіль громади міста Євпаторія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415095821/http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf |date=15 квітень 2012 }}{{ref-uk}}</ref>. На території міста знаходиться 21 свердловина [[Мінеральні води|мінеральних вод]]. Також місто славиться численними дрібнопіщаними [[пляж]]ами<ref>[http://www.blueflag.org/Menu/Blue+Flag+beaches%2fmarinas/2010/Northern+Hemisphere/Ukraine/List/Beaches Пляжі України удостоєні нагородою [[Блакитний прапор ЮНЕСКО|«Блакитний прапор»]]]</ref>, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці. Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, адже за 25 століть свого існування Євпаторія була і [[Греція|грецьким]] містом-колонією, і [[Місто-держава|містом-державою]], і [[Османська імперія|османським]] містом-фортецею, і [[Російська імперія|російським]] морським портом.
Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі [[Турецька лазня|турецьких лазень]] [[XVI століття]].
Рядок 59:
{|class=toccolours style="text-align:center" align="center"
!colspan=10|Відстань від Євпаторії до різних міст (автошляхами)<ref name="trans">{{cite web|url=http://www.lardi-trans.com/distance/|назва=Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com|url-архіву=
|-
||||||| [[Одеса]] ~ 458 км<br/> [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]] ~ 71 км || [[Київ]] ~ 812 км<br/> [[Красноперекопськ]] ~ 112 км || [[Джанкой]] ~ 141 км<br/>[[Донецьк]] ~ 591 км ||||||
Рядок 234:
== Населення ==
[[Файл:Національний склад населення Євпаторії.jpg|міні|праворуч|275px|Національний склад населення Євпаторії.<ref>
{{Legend|#3A5FCD|Росіяни}}
{{Legend|#CD5555|Українці}}
Рядок 573:
=== Туризм ===
[[Файл:ЄвпаторіяОзероГотель.JPG|міні|праворуч|200пкс|Готельний комплекс на березі озера [[Сасик-Сиваш]]]]
Санаторно-рекреаційна галузь є однією з високорентабельних галузей народного господарства. Її ефективний розвиток протягом десятиріч дозволив місту одержати сучасний розвиток (місто одне з найкращих у Криму за рівнем розвитку соціальної сфери). Однак у порівнянні з [[1987|1987 роком]] кількість санаторних закладів зменшилась на 18 одиниць. У [[1980-ті|80-ті]] роки в оздоровницях міста відпочивали понад 300 тис. осіб, крім того, понад 800 тис. самодіяльних рекреантів.<ref name="Туризм в Євпаторії">
Впродовж 5 років ріст цін вартості путівок становить приблизно 23 %, найбільший ріст у [[2003|2003 році]] — 17 %.<ref name="Туризм в Євпаторії"/> Позитивною тенденцією є збільшення обсягу додаткових послуг. За 5 років показник зріс у 3 рази, у [[2000|2000 році]] він склав 7 млн грн., [[2004|2004 році]] — 19,7 млн грн. Збільшення наданих послуг в свою чергу привело до зростання робочих місць. Так, в галузі у 2000 році працювало 9600 осіб, а в 2004 році кількість працівників становила 11 297 осіб, ріст становить 17 %.<ref name="Туризм в Євпаторії"/>
Рядок 857:
* Блощицин В. А. ([[1985]]–[[1990]])
* Кравченко А. Г. ([[1990]]–[[1991]])
* [[Даниленко Андрій Петрович|Даниленко А. П.]] (з [[1990]])<ref>
* [[Філонов Андрій Володимирович|Філонов А. В.]] (керівник [[Анексія Криму Росією (2014)|фактичної російської влади]] з [[2014]])<ref>[http://evp.rk.gov.ru/rus/info.php?id=605889]</ref>
|}
Рядок 937:
!Країна!!Місто!!З якої дати
|- bgcolor="#FFC1C1"
|{{GRC}}||[[Яніна]]||[[1989]] року<ref name="frat">[http://www.ark.gov.ua/index.php?v=228&tek=292&par=228&art=13408 Рада міністрів Криму]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }} — Інформація про побратимські зв'язки міст та районів [[АРК]].</ref>
|- bgcolor="#FFFFFF"
|{{PRT}} ||[[Фігейра-да-Фош]] ||[[1989]] року
Рядок 1149:
* [http://www.kalamit.info/ Офіційний веб-сайт міста Євпаторія]{{ref-ru}}
* [http://evpatoriya-history.info/ Веб-сайт про історію, визначні пам'ятки архітектури та відомих громадян Євпаторії]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120415095821/http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf Профіль громади міста Євпаторія]{{ref-uk}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jevpatorija.html стаття Євпаторія — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| |||