Вікіпедія

Джованні Бенедетто Кастільйоне: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м уточнення
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|КастільонеКастільйоне}}
{{Художник
| Ім'я = Джованні Бенедетто Кастільйоне
Рядок 29:
== Біографія ==
 
Народився в Генуї. Це італійське місто підтримувало тісні тогівельніторговельні і мистецькі зв'язки з католицькою [[Фландрія|Фландрією]]. А деякі майстри [[Фландрія|Фландрії]] роками працювали у Генуї, серед них [[Рубенс]], [[Ван Дейк]] та ін.
 
Тривалий час рік народження майстра був невідомий і його визначали як період між 1600-1610 рр. В [[архів]]і було знайдене свідчення, що майбутнього художника хрестили 23 березня [[1609]] року<ref>Zur Problematik der Rembrandt-Rezeption im Werk des Genuesen Giovanni Benedetto Castiglione, (Genua 1609-1664 Mantua), 2004</ref>
 
Вчителями Кастільйоне називають Паджі і Джованні Андреа де Феррарі<ref>Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100</ref>. Але справжній і могутній вплив на художню манеру КастільонеКастільйоне мали твори майстрів Фландрії з іх любовним відображенням [[натюрморт]]ів і тварин<ref>Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100</ref>. Кастільйоне вдало продовжив тему-традицію пасторалі (античні свята і веселощі на тлі штучно доброзичливої природи), що йшла ще від венеціанця [[Бассано]]. В 18 столітті цю тему в живопису і офорті продовжать французькі митці, особливо [[Жан-Оноре Фрагонар]]<ref>«Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л, «Сов. Художник»,1964</ref>.
 
Мандрував по Італії. Практично десять років працював у Римі (з 1634 до 1645) разом із братом Сальваторе та його сином Франсіско Бенедиктом, що працювали помічниками в його майстерні. Мешкав в приході римської церкви [[Сант Андреа делле Фратте]]. 1634 року був обраний членом римської академії Сан Лука. Він покинув Рим і знову повернувся туди [[1647]] року, де працював до [[1651]] року, коли отримав запрошення на працю в місто [[Мантуя|Мантую]] при герцогському дворі Карла І.
Рядок 39:
Працював головним чином у Генуї і Мантуї. Помер [[1665]] року в Мантуї<ref>Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100</ref>
 
== КастільонеКастільйоне-гравер ==
 
Художник довго займався [[графіка|графікою]]. Він виконав близько семидесятисімдесяти [[офорт]]ів<ref>«Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л,"Сов. Художник",1964</ref>. Серед них є теми, які він розробляв в [[живопис]]у (композиція на тему [[Діоген]]а, що шукав чесну людину днями з ліхтарем і ніде не знаходив), пасторальні сцени, релігійні композиції (аркуш «Христос воскрешає померлого Лазаря»). В офортах дуже докладно і прискіпливо відтворював різні речі, їх фактуру, приділяючи багато зусиль відтворенню світлотіні. За старанність в офортах його прозвали другим [[Рембрандт]]ом. Але порівняння офортів Кастільйоне з офортами Рембрандта доводить, що Кастільйоне не зміг досягти філософської глибини задумів великого голландця. Також порівняння офорта Кастільйоне «Меланхолія» з гравюрою німця [[Дюрер]]а на цю ж тему теж не на користь італійського майстра. Могутній, творчий дух «Меланхолії» Дюрера (алегорія Творчого натхнення) перебільшує суто декоративні якості офорту Кастільйоне. Це ще одна [[пастораль]] майстра без забарвлення [[меланхолія|меланхолійним]] настроєм.
 
<center><gallery>
Рядок 74:
* «Поклоніння пастухів», [[1659]] рік, [[Руан]], Франція.
 
== Країни, де зберігають твори КастільонеКастільйоне ==
 
* [[Австралія]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джованні_Бенедетто_Кастільйоне