Стерно: відмінності між версіями

Попередником стерна було [[кермове весло]], яке з'явилося, судячи з настінних розписів, ще в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], задовго до часів [[Менес]]а (3100 до н.&nbsp;е.)<ref name="William F. Edgerton, 255">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 255</ref>. У часи [[Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)|Стародавнього царства]] (2686—2134&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) на пасажирських човнах використовувалося від 1 до 5 кермових весел з кожного борту і 1 або 2 на вантажних<ref name="William F. Edgerton, 255"/>. Румпель, спершу у вигляді маленького стрижня, пропущеного через руків'я, може бути простежений з часів [[п'ята династія єгипетських фараонів|V-ої династії]] (2504—2347 рр до н.&nbsp;е.)<ref name="William F. Edgerton, 257">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 257</ref>. І впровадження румпеля, і узвичаєння спрямованого догори руків'я привели до зменшення кермових весел до двох: по одному з кожного борту<ref name="William F. Edgerton, 260">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 260</ref>. Окрім весел, закріплених по бортах, були й одинарні весла, укріплені на кормі&nbsp;— знайдені моделі таких човнів у гробницях<ref>Lawrence V. Mott, The Development of the Rudder, A.D. 100—1600: A Technological Tale, Thesis May 1991, Texas A&M University, p.84, 92</ref><ref>Francesco Tiradritti (ed.): «The Treasures of the Egyptian Museum», The American University in Cairo Press, Cairo 1999, {{ISBN|978-977-424-504-6}}, p.92f.</ref>, а також на рельєфах часів [[Середнє царство (Стародавній Єгипет)|Середнього царства]]<ref>Mohamed Ata: «Egypt from Past to Present. Through the Eyes of an Egyptian», Cairo 2007, p.68</ref>. Перша письмова згадка з'являється в працях [[Геродот]]а (484—424&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.), який провів кілька місяців у Єгипті: ''«Вони роблять одне кермо, і воно проходить через [[кіль (кораблебудування)|кіль]]»'' (очевидно, він мав на увазі виріз у кормовій частині кіля; див. фреску)<ref>[[Геродот]]: [[Історія (Геродот)|Історія]], 2.96</ref><ref>William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 263</ref>.

Пізніше на досить великих суднах кермові весла стали кріпити ближче до корми з правого борту: для праворучних стернових-правшей це було оптимальним розташуванням. Ця особливість залишила слід і в сучасній морській термінології: слово «[[Борт (морський термін)|штирборт]]» походить від {{lang-nl|stuurboord}}, що буквально означає «стерновий борт»<ref>{{cite web |url=https://www.nrc.nl/nieuws/2009/11/16/waarom-heet-de-linkerzijde-van-een-schip-bakboord-11812377-a678335 |назва=Waarom heet de linkerzijde van een schip bakboord?|автор=Leonie van Nierop|дата= |веб-сайт=www.nrc.nl|видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=24 листопада 2018}} {{ref-nl}}</ref>.

У часи [[Античність|Античності]] використовувались бортові стерна (ними, зокрема, обладнувались [[трирема|триреми]]). Вони являли особою весла з широкими плоскими лопатями, закріплені за допомогою виносних брусів на кормі по обох бортах корабля. На відміну від звичайного кермового весла, поворот здійснювався поворотом їхнього веретена (аналог пізнішого [[#Балер|балера]]) навколо повздовжньої осі (отже, за рахунок центрального положення осі лопаті таке стерно аналогічноаналогічне сучасному надбалансирному). На верхньому кінці веретена весел під прямим чи непрямим кутом кріпився поперечний важіль-румпель. Існували два типи розташування румпеля: перпендикулярно і паралельно площині лопаті. У першому випадку обидва румпелі сходилися разом і ними міг управляти один стерновий (за винятком особливо різких поворотів). При паралельному до лопатей розташуванні румпелів були потрібні додаткові важелі чи троси, за допомогою яких стерно повертали «усередину» чи «назовні». Довжина веретен стерна-весла визначалась міркуваннями ефективності, пристосовуваності і простоти. Античні бокові стерна залишалися майже без змін протягом раннього Середньовіччя<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f.">Lawrence V. Mott [https://books.google.ru/books?id=9fj2L3Xbpl0C&pg=PA48&lpg=PA48&dq=quarter+rudder&source=bl&ots=ZLxJRhkFCk&sig=Inx6SNvIoM9nYv9MVsQomtdMCVU&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj99-fGp9PeAhUSpYsKHat7D94Q6AEwDHoECAAQAQ#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false The Development of the Rudder: A Technological Tale] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181114141539/https://books.google.ru/books?id=9fj2L3Xbpl0C&pg=PA48&lpg=PA48&dq=quarter+rudder&source=bl&ots=ZLxJRhkFCk&sig=Inx6SNvIoM9nYv9MVsQomtdMCVU&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj99-fGp9PeAhUSpYsKHat7D94Q6AEwDHoECAAQAQ#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false |date=14 листопад 2018 }}</ref>.

Існують свідчення, що в Стародавньому Римі бокові стерна були звичайним елементом суднового обладнання. Рельєф з надгробку часів імператора [[Адріан]]а показує портовий буксир в [[Остія Антика|Остії]] з довгим кермовим веслом<ref name="Lionel Casson (1965) plate 1">Lionel Casson: ''Harbour and River Boats of Ancient Rome'', ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. 1/2, Parts 1 and 2 (1965), pp. 31-39 (plate 1)</ref>. Буксир також має носове вітрило-[[блінд]], яке підвищує маневреність портового судна<ref>Lionel Casson, Harbour and River Boats of Ancient Rome, ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. ½, Parts 1 and 2. (1965), pp. 35 (Pl. I); 36, Fn.43 (Pl.II,1)</ref>. Існують багато прикладів використовуваннявикористання кермових весел давніми римлянами: на буксирних баржах, транспортах для перевезення барил з вином та інших типах суден<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f."/><ref name="Lionel Casson S.XXVIII, 336f.; Fig.193">Lionel Casson: «Ships and Seamanship in the Ancient World», {{ISBN|0-8018-5130-0}}, S.XXVIII, 336f.; Fig.193</ref><ref name="Tilmann Bechert p.183, 203 (Fig.266)">Tilmann Bechert: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior, Hirmer, München 1982, {{ISBN|3-7774-3440-X}}, p.183, 203 (Fig.266)</ref>. Добре відома річкова баржа з [[Зваммердам]]а, знайдена в гирлі Рейну, споряджена закріпленим на кормі стерновим пристроєм<ref name="M. D. de Weerd 15ff.">M. D. de Weerd: Ships of the Roman Period at Zwammerdam / Nigrum Pullum, Germania Inferior, in: Roman Shipping and Trade: Britain and the Rhine Provinces. (The Council for) British Archaeology, Research Report 24, 1978, 15ff.</ref><ref name="M. D. de Weerd 187ff.">M. D. de Weerd: Römerzeitliche Transportschiffe und Einbäume aus Nigrum Pullum / Zwammerdam, in: Studien zu den Militärgrenzen Roms II (1977), 187ff.</ref>. Згідно з новітніми дослідженнями, [[кораблі озера Немі]]&nbsp;— палацові баржі імператора [[Калігула|Калігули]] (37-41 рр. н.&nbsp;е.) могли мати кермові весла до 14&nbsp;м довжиною<ref>{{Cite web |url=http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ |title=Deutschlandfunk: Römische Schiffsversuchsanstalt in den Albaner Bergen |accessdate=25 листопад 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121027124555/http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ |archivedate=27 жовтень 2012 |deadurl=no }}</ref>.