Вікіпедія

Полтавська область: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 24463733 користувача 46.133.99.237 (обговорення)
Мітка: Скасування
→‎Історія: перемістив у осн. статтю
Рядок 101:
{{double image|left|Полтавська область аверс.jpg|120|Полтавська область реверс.jpg|120|[[80 років Полтавській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Полтавській області]]}}
 
{{main|Адміністративний устрій Полтавської області#Історія}}
[[22 вересня]] [[1937]] року утворена Полтавська область у складі 45 районів та двох міст. У [[1937]] р. на території Полтавської області діяло 224 промислові підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. На початок [[1938]] р. в області нараховувалося 2 727 [[колгосп]]ів, за якими було закріплено 3238,7 тис. га орних земель.
 
Під час [[нацистська Німеччина|нацистської]] окупації у роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] (вересень-жовтень [[1941]] р. — вересень-листопад [[1943]] р.) територія Полтавської області входила до [[райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна»]], її було включено до [[генеральна округа Київ|генеральної округи Київ]], що складалася з 26 ґебітів. Полтавщина була поділена на 12 ґебітів.
 
Після вигнання з території Полтавщини нацистських окупантів вона і далі залишалася поділеною на 44 довоєнні сільські райони.
 
04.01.1957 були ліквідовані [[Петрівсько-Роменський район|Петрівсько-Роменський]] та [[Покровсько-Багачанський район|Покровсько-Багачанський]] р-ни.<ref>{{АТП УРСР-1962|411}}</ref>
 
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 14 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>. Таким чином скасовувались 20 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|49–51}}</ref><ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 119–120 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref>: Великобагачанський, Великокринківський, Гоголівський, Градизький, Гребінківський, Кишеньківський, Козельщинський, Комишнянський, Котелевський, Лазірківський, Машівський, Нехворощанський, Новосанжарський, [[Оболонський район (Полтавська область)|Оболонський]], Опішнянський, Оржицький, Семенівський, Сенчанський, Чорнухинський та Чутівський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 19.<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Полтавській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref> У грудні 1966 р. відновилось ще 6 районів: Великобагачанський, Гребінківський, Козельщинський, Машівський, Чорнухинский та Шишацький.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 517–518.</ref>
 
Після численних змін меж на [[1 січня]] [[1968]]&nbsp;р. область поділялася на 25 районів. У її межах було 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного), 18 селищ міського типу, 3 робітничі селища та 2&nbsp;224 сільські населених пункти.
 
За [[Перепис населення УРСР 1989|Всесоюзним переписом 1989&nbsp;р.]] усього населення в області нараховувалося 1&nbsp;753&nbsp;030&nbsp;чол.
 
== Органи влади ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Полтавська_область