Осман II: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 23012564 користувача 178.94.172.143 (обговорення) - 2-а дружина цього султана Мітка: Скасування |
|||
Рядок 51:
У травні 1622 року Осман збирався відбути зі Стамбула в Анатолію під приводом здійснення паломництва в Мекку. З собою він планував вивезти казну. Але серед яничарів пройшов слух про це. У травні розпочався яничарський заколот. Яничари і сипахи зібралися на іподромі. Шейх аль-ісламу, що прийшов до них за дорученням султана, були пред'явлені вимоги кари шести чоловік. Шейх аль-іслам, можливо, вимушено, дав фетву на цю кару. Називалися імена Ділавер-паші, Ходжі Омера-ефенді, Кизляр-аги Сулеймана, каймакама Хілфіза Ахмеда-пашу, дефтердара (скарбника) Баки-паші, Насухи-аги. Повернувшись до Осману, Шейх аль-іслам передав йому фетву і порадив задовольнити вимоги заколотників, проте султан прогнав парламентарів, порвав фетву і погрожував розправою. Це призвело до того, що яничари увірвалися в будинок Омера-ефенді і влаштували погром. Потім натовп знайшов Мустафу, замкненого в старому палаці, відвели його в Орта Джамі й оголосив султаном. Переляканий Осман наказав видати бунтівникам Ділавер-пашу, того знайшли і виштовхнули за ворота, де він тут же був порубаний. Осман оголосив, що відмовляється від поїздки в Азію, але він все ще не розумів серйозності ситуації і не погоджувався змістити Омера-ефенді та Сулеймана-агу. Тим часом яничари увірвалися у двір палацу Топкапи. Великий візир і головний євнух спробували їх зупинити, але були розтерзані. Османа, який сховався в схованці, знайшли, одягли в лахміття і потягли через місто, насміхаючись і знущаючись, на шкапі в Орта Джамі.
Переляканий, він звернувся до яничар, благаючи про помилування, і яничари відповіли, що не бажають його крові. Однак тут же Османа спробували вбити. За словами туги Челебі, «Джебеджі-баші [глава корпусу зброярів] накинув на нього зашморг і хотів задушити, Мехмед-ага, кетхуда-бей Алі-ага і чауш-баші Ахмед-ага» йому завадили. А Пічовий писав, що в [[Орта-Джамі]] з'явився [[Давут-паша]] з зашморгом, але Осман нагадав присутнім, як кілька разів пощадив Давут-пашу за його злочини, і яничари не дали великому візиру вбити поваленого султана в мечеті. Колишнього султана відвезли в Єдикуле, де на наступний день, 20 травня, Осман був убитий. Йому відрізали вухо (деякі історики пишуть, що вухо і ніс) і Давуд-паша доставив вухо [[Халіме-султан]]. Так психічно хворий [[Мустафа I]] став султаном вдруге, Давут-паша став великим візиром, а бунт припинився, як ніби його й не було. Англійський посланник сер Томас Рой писав: «перший імператор, на якого вони коли-небудь наклали руки. Вважаю, це фатальною ознакою їхнього занепаду».
== Сім'я ==
| |||