Лепеха звичайна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Рослини, описані 1753 за допомогою HotCat
Рядок 174:
== Практичне використання ==
{{Медпопередження}}
Зацукровані коріння аїру&nbsp;— дорогоцінні турецькі солодощі<ref name="Верзилин"/>. Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]]&nbsp;— [[Діоскарид]]у і [[Гален]]у<ref name="Верзилин"/>.
 
Кореневище містить [[Ефірні олії|ефірну олію]], яку використовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості: використовують для додання аромату туалетному [[Мило|милу]], [[помада|помаді]]<ref name="Верзилин"/>, [[лікер]]ам, [[Пиво|пиву]]<ref name="Верзилин"/>, [[Крем|кремам]] і [[Печиво|печиву]]<ref name="Верзилин"/>. Ефективність дії препаратів обумовлюється [[фітонциди|фітонцидами]].
 
Рядок 182 ⟶ 184:
Летку аїрну олію та порошок кореня визнано науковою медициною як засоби успішного лікування [[гастрит]]у із зниженою та підвищеною кислотністю шлункового соку, а також як жовчогінний засіб і такий, що посилює скорочення [[Жовчний міхур|жовчного міхура]]<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
 
В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат&nbsp;— це був засіб, що охороняв від бліх.
Зацукровані коріння аїру&nbsp;— дорогоцінні турецькі солодощі<ref name="Верзилин"/>. Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]]&nbsp;— [[Діоскарид]]у і [[Гален]]у<ref name="Верзилин"/>.
 
===У харчуванні===
Кореневища аїру кладуть у [[компот]]и, зацукровують, варять з них [[варення]]; висушені кореневища аїру вживають як замінник лав​​рового листа, [[імбир]]у і [[Кориця|кориці]]<ref name="Верзилин"/>.
Зацукровані коріння аїру&nbsp;— дорогоцінні турецькі солодощі<ref name="Верзилин"/>. Такі цукерки усувають неприємний запах з рота.
Кореневища аїру кладуть у [[компот]]и, зацукровують, варять з них [[варення]]; висушені кореневища аїру вживають як замінник лав​​ровоголаврового листа, [[імбир]]у і [[Кориця|кориці]]<ref name="Верзилин"/>.
 
Турки покращували корінням аїру погану воду для пиття, а також вважали, що жування коренів лепехи унеможливлює шкоду від отруєного повітря. Додають кореневища до оцту та пива під час бродіння. Ароматизують компоти, киселі, муси, фруктові супи.
В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат&nbsp;— це був засіб, що охороняв від бліх.
 
У деяких країнах коріння аїру кладуть до м'ясних страв замість гіркого перцю чи імбирю. Палочку сухого кореневища кладуть до гарячої страви за дві-три хвилини перед подаванням на стіл і виймають перед їжею.
 
Заготовляють пізно восени або напровесні. Очищають від дрібних корінчиків, залишків листя та ріжуть на шматки до 5 см. і сушать у теплому приміщені, що добре провітрюється. Остаточно досушують у печі.<ref>М.&nbsp;Л.&nbsp;Рева, Н.&nbsp;Н.&nbsp;Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976&nbsp;— 168 с.&nbsp;— С.157</ref>
 
== Галерея ==