Лепеха звичайна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Рослини, описані 1753 за допомогою HotCat |
|||
Рядок 174:
== Практичне використання ==
{{Медпопередження}}
Кореневище містить [[Ефірні олії|ефірну олію]], яку використовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості: використовують для додання аромату туалетному [[Мило|милу]], [[помада|помаді]]<ref name="Верзилин"/>, [[лікер]]ам, [[Пиво|пиву]]<ref name="Верзилин"/>, [[Крем|кремам]] і [[Печиво|печиву]]<ref name="Верзилин"/>. Ефективність дії препаратів обумовлюється [[фітонциди|фітонцидами]].
Рядок 182 ⟶ 184:
Летку аїрну олію та порошок кореня визнано науковою медициною як засоби успішного лікування [[гастрит]]у із зниженою та підвищеною кислотністю шлункового соку, а також як жовчогінний засіб і такий, що посилює скорочення [[Жовчний міхур|жовчного міхура]]<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх.▼
▲Зацукровані коріння аїру — дорогоцінні турецькі солодощі<ref name="Верзилин"/>. Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]] — [[Діоскарид]]у і [[Гален]]у<ref name="Верзилин"/>.
===У харчуванні===
Кореневища аїру кладуть у [[компот]]и, зацукровують, варять з них [[варення]]; висушені кореневища аїру вживають як замінник лаврового листа, [[імбир]]у і [[Кориця|кориці]]<ref name="Верзилин"/>.▼
Зацукровані коріння аїру — дорогоцінні турецькі солодощі<ref name="Верзилин"/>. Такі цукерки усувають неприємний запах з рота.
▲Кореневища аїру кладуть у [[компот]]и, зацукровують, варять з них [[варення]]; висушені кореневища аїру вживають як замінник
Турки покращували корінням аїру погану воду для пиття, а також вважали, що жування коренів лепехи унеможливлює шкоду від отруєного повітря. Додають кореневища до оцту та пива під час бродіння. Ароматизують компоти, киселі, муси, фруктові супи.
▲В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх.
У деяких країнах коріння аїру кладуть до м'ясних страв замість гіркого перцю чи імбирю. Палочку сухого кореневища кладуть до гарячої страви за дві-три хвилини перед подаванням на стіл і виймають перед їжею.
Заготовляють пізно восени або напровесні. Очищають від дрібних корінчиків, залишків листя та ріжуть на шматки до 5 см. і сушать у теплому приміщені, що добре провітрюється. Остаточно досушують у печі.<ref>М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.157</ref>
== Галерея ==
|