Кристіан VII: відмінності між версіями

З травня 1768 до січня 1769 року Кристіан VII подорожував по Європі — через [[Гамбург]], [[Кале]] — до Англії, потім до Франції, а звідти додому. У Гамбурзі він познайомився з [[Йоганн Фрідріх Струензе | Йоганом Струензе]], німецьким лікарем. Після того, як [[Йоганн Фрідріх Струензе |Струензе]] вилікував королеву, його вплив значно виріс. У 1770 році [[Йоганн Фрідріх Струензе | Струензе]] став секретарем кабінету королеви. 15 липня 1771 року Кристіан VII призначив його міністром Таємного кабінету, зрівнявши силу наказів Струензе з королівськими. Фактично владу над країною перебрав саме [[Йоганн Фрідріх Струензе |Струензе]].

Останній використовував свою владу не стільки для власного збагачення, скільки для проведення необхідних реформ у дусі європейської Просвіти. Були здійснені реформи у всіх сферах життя, скасовано цензуру друку, що обмежували права аристократії та церкви. Проводилася політика економії королівських витрат, скасовано 50 релігійних свят. Вплив [[Йоганн Фрідріх Струензе |Струензе]] зростав з огляду на погіршення психологічного та розумового стану Кристіана VII. Водночас [[Йоганн Фрідріх Струензе |Струензе]] спробував змінити зовнішню політику, відмовившись від союзу з [[Російська імперія |Російською імперією]]. Все це створило безліч ворогів фаворита Кристіана VII.

Зрештою серед аристократів, генералів за підтримки посла Російської імперії у Данії виникла змова. [[12 січня]] [[1772]] року відбувся заколот. [[Йоганн Фрідріх Струензе |Струензе]] та його помічника Бранта було схоплено, а згодом страчено. Кристіана VII помістили фактично під домашній арешт, а регентство передали мачусі Кристіана VII — Юліані-Марії Брауншвейзькій та зведеному брату Фредеріку.