|
| C12 || 65536 ||
|}
'''Наукове налаштуваннястандарт нотнастроювання музичних інструментів''', що також має багато відомих назв: '''філософське налаштуванняфілософський нотстрій''', '''налаштуваннястрій Сав'єра''' або '''налаштуваннястрій Верді''', це загальний — стандарт налаштуваннянастроювання концертнихмузичних інструментів, за яким [[До (нота)|нотаноту До першої октави]] ([[До (нота)|C4]]) налаштовуваласянастрюють на частоту в 256 Гц, а не на частоту в 261.62 Гц, як це прийнято сьогодні, що є приблизно нижчим на 37.,6 [[Цент (музика)|центів]] ніж у загальноприйнятому [[A440|стандарті A440]]. ВпершеСтандарт такезапропонував налаштування нот було запропоноване ву 1713 французьким фізиком {{нп|Джозеф Сав'єр|Джозефом Сав'єром|en|Joseph Sauveur}}, яку такожі підтримувавпідтримав італійський композитор [[Джузеппе Верді]] в 19-му столітті, а згодом став пропагувати {{нп|Інститут Шиллєра||en|Schiller Institute}} починаючи з 1980-их.
Наукове«Науковий налаштування нотстрій» не використовується сучаснимив музичній оркестрамипрактиці, але досі досі згадується в наукових працях череззавдяки його зручністьтому, оскількищо дляв усіх октавоктавах нотаноті C«до» євідповідає точнимчастота звуку, що цілимвиражається числом [[Двійкова система числення|двійкової системи]], що задається в [[Герц|герцах]] (позначається як Гц).<ref>Marshall Long, ''Architectural acoustics'', p.81, Elsevier, 2006 {{ISBN|0-12-455551-9}}.</ref><ref>Clarence Grant Hamilton, ''Sound and Its Relation to Music'', p.56, Read Books, 2009 {{ISBN|1-4446-7429-3}}.</ref> В усіх октавах C залишається цілим числом в Гц до самої нижньої частоти в 1 Гц як в двійковій так і в десятковій системах числення.<ref>[[Eli Maor]], ''Trigonometric delights'', p.210, Princeton University Press, 2002 {{ISBN|0-691-09541-8}}. "«Scientific pitch...haspitch…has the advantage that all octaves of C correspond to powers of two."»</ref><ref>Herbert Stanley Allen, Harry Moore, ''A text-book of practical physics'', p.202, Macmillan, 1916. "«The reason for the choice of 256 as middle C in scientific work is in order that the number of vibrations corresponding with any C shall be a whole number."»</ref> Нота [[Ля (нота)|Ля (A)]] вище ноти До (C) першої октави (A4) відповідно до загально прийнятого стандарту налаштовується на 440 Гц, відповідно до наукового строю вона матиме частоту в 430.54 Гц.<ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=C53Om7gAwQ4C&pg=PA151 |page=151 |first=Claus Wilhelm |last=Turtur |title=Prüfungstrainer Physik: Klausur- und Übungsaufgaben mit vollständigen Musterlösungen |language=German |edition=3 |publisher=Springer |year=2011 |isbn=3834809403}}</ref>
== Історія ==
НалаштуванняДо музичних інструментів відрізнялося від колективу до колективу, і до 1720-го століття малине тенденціюіснувало постійнозагальноприйнятого збільшуватистандарту частотунастроювання звучаннямузичних вище (тобтоінструментів, щобпроте інструментиіснувала звучалитендеція "[[Дієз|вище]]"до іпоступового виразніше)підвищення цих стандартів. Французький фізик, що вивчав акустику-акустик {{нп|Джозеф Сав'єр||en|Joseph Sauveur}}, який не був музикантом, дослідив музикальні тони нот і визначив їхдосліджуючи [[Частота|частотичастоту звуку]]. Він визначиввстановив, що дляна конкретноїрізних ноти A4інструментах, ізякі продемонстрованихдемонстрували йому музикантами інструментівмузикнти, частотанота відрізняласяЛя якпершої правилооктави (А4) настроюється по-різному в в діапазоні від 405 до 421 Гц. (Інші дослідники того часу, такі як [[Християн Гюйгенс]], {{нп|Вітторіо Франческо Станкарі||en|Vittorio Francesco Stancari}} і [[Брук Тейлор]] також знайшли подібнеподібні розходженнярозбіжності для ноти A4, і навіть реєстрували частоти в нижчому діапазоні — до 383 Гц.) В 1701, році Сав'єр запропонував, аби всі музичні ноти базувалися на ''son fixe'' (фіксованому звучанні), при якому,всстановивши одній конкретнійіз нотінот необхідновідповідність встановити у відповідністьчастоті 100 Гц, ітоді відяк цієївисоту частотиінших обраховувативираховувати всівід іншіцієї ноти. В 1713, році він змінив свою думку, і запропонував зафіксувати частоту звучання ноти до першої октави (C4) у 256 Гц; що згодом і назвали "«філософським налаштуванням нот"строєм» або "налаштуванням«строєм Сав'єра"». Намагання Сав'єра стандартизувати концертнестрій налаштуваннянаразилося інструментів зустріло значнийна опір від тогочасних музикантів з якими він працював, і запропонований стандарт не було прийнято.<ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=KfO3MhSziIAC&pg=PA224 |page=224 |title=A History of Performing Pitch: The Story of 'A' |last=Haynes |first=Bruce |publisher=Scarecrow Press |year=2002 |isbn=1461664152}}</ref> ЦяІдею нотаціяСав'єра періодичнонамагались відроджувалася,відродити наприкладматематик математиком Серомсер [[Джон Гершель|Джоном Гершелем]] і композиторомкомпозитор {{нп|Джон Пайк Гулла|Джоном Пайком Гуллом|en|John Pyke Hullah}} в середині 19-го століття, але «філософський стрій» ніколи не булабуло прийнятавизнано зав стандартякості стандарту.<ref>{{cite journal |url=https://books.google.com/books?id=pqA9AQAAIAAJ&pg=PA166 |pages=165–166 |title=Musical Pitch |last=Pole |first=William |journal=Journal of the Society of Arts |volume=17 |number=845 |date=January 29, 1869 |location=London |publisher=Bell and Daldy}}</ref>
В 19-му столітті, італійський композитор [[Джузеппе Верді]] намагався зупинити постійне підвищення стандарту висоти звучання, на якенастроювання налаштовували оркестриоркестрів. В 1874 він написав свій [[Реквієм (Верді)|''Реквієм'']], іззазначивши, що цей твір має виконуватись у строї використаннямвідповідному офіційногоофіційному Французького стандарту ''diapason normal'', при якому нота ля (A4) налаштовувалася на 435 Гц. Згодом, він зазначив, що частота в 432 Гц була б трохи кращим варіантом для оркестрів.<ref name=Rosen>[https://books.google.com/books?id=t_iB90JnPrwC&pg=PA17&dq=Verdi+tuning&ei=dbVwSqXPK4WyNq7gzM4O Rosen, David, ''Verdi, Requiem'']</ref> Одним із рішень, яке він запропонував було наукове налаштуваннянастроювання нот. Але намагання Верді були мало успішними.<ref name=Rosen/><ref>[https://books.google.com/books?id=a9pxTc4FjOUC&pg=PA331&dq=Verdi+tuning&ei=dbVwSqXPK4WyNq7gzM4O Letter from Verdi to Giulio Ricordi,] ''Verdi's Aida'', Giuseppe Verdi, Hans Busch</ref>
В 1988, році [[Ліндон Ларуш]] і {{нп|Інститут Шиллєра||en|Schiller Institute}} ініціювали компанію поіз затвердженню наукового налаштуваннястрою як загальноприйнятого стандарту для концертного налаштування інструментів в [[Класична музика|класичній музиці]]. Інститут назвав цей стрій "«налаштуванням Верді"», через зв'язок із відомим композитором.<ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=5rf7MpeR9gsC&pg=PA36 |page=36 |title=Measured Tones: The Interplay of Physics and Music, Second Edition |edition=3 |first=Ian |last=Johnston |publisher=CRC Press |year=2009 |isbn=1420093479}}</ref> Не дивлячись на те, що Верді використовував налаштування в 432 Гц, як частоти для ноти A4, а не 430.54, Інститут Шиллєра стверджує, що він має в основі ту саму математичну основу: 256 Гц для ноти До першої октави.<ref>{{cite web |url=http://www.schillerinstitute.org/music/rev_verdituning.html |title=For a Verdi Opera in the Verdi Tuning in 2001 |publisher=Schiller Institute |year=2001 |accessdate=April 21, 2013}}</ref> Інститут також наводить аргументи на користь такої«наукового нотаціїстрою», і говорить про її історичну коректність, посилаючись на трактат [[Йоганн Кеплер|Йоганна Кеплера]] про рух планетарних мас.<ref>{{cite web|url=http://www.schillerinstitute.org/music/revolution.html|title=The Science of Music|publisher=The Schiller Institute|date= |accessdate=2009-07-28}}</ref> Опонентом щодо цієї ініціативи став оперний співак {{нп|Стефан Закер||en|Stefan Zucker}}. Він стверджував, що Інститут запропонував затвердити положеннявикористання «наукового строю» в Італії і ввести наукову нотацію до виконання музикантамиобов'язковим, що спонсоруються державою, що включалопередбачало накладання штрафу і конфіскацію усіх камертонів, що налаштованінастроєні не за стандартомінакше. Закер написав, що він вважає твердження Інституту Шиллєра про налаштуваннястрій Верді історично не достовірними. Тім Пейдж із видання ''Newsday'' повідомляв, що послідовники ініціативи Інституту Шиллєра проводили демонстрації на вулиці довкола концертних залів із петиціями аби не допустити музику [[Антоніо Вівальді]] і навіть зірвали концерт під керівництвом {{нп|Леонард Слаткін|Леонарда Слаткіна|en|Leonard Slatkin}} з метою роздати брошури із написом "«Леонард Слаткін служить Сатані."»<ref>{{cite web|url=http://www.belcantosociety.org/pages/magazine2.html |title=Opera Fanatic Magazine |publisher=Bel Canto Society |date= |accessdate=2008-10-23}}</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
|
