Андрагогіка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) заміна неперекладених посилань шаблоном |
орфографічні помилки |
||
Рядок 1:
'''Андраго́гіка''' (від {{lang-el|άνήρ (άνδρος)}} — дорослий [[чоловік]] і {{lang-el|αγωγη}} — вести) — одна з назв галузі [[педагогіка|педагогічної науки]], що охоплює теоретичні і практичні проблеми [[освіта|освіти]], [[навчання]] і [[виховання]] дорослих.
Поняття «андрагогіка» було введене в науковий вжиток в [[1833]] німецьким істориком педагогіки А. Каппом <!-- Alexander Kapp. См. немецкую или англ. стр. Андрагогікі --> (книга ''«Platon's Erziehungslehre, als Pädagogik für die Einzelnen und als Staatspädagogik»'') і розвинуте у теорію освіти для дорослих американським [[педагог]]ом {{нп|Malcolm Knowles|Мальколмом Ноулзом|en|Malcolm Knowles}} ([[1913]]–[[1997]]). Поняття ''Андрагогіка'' має поширення в спеціальній англійській і німецькій науковій літературі. Існують кафедри андрагогіки, підрозділи науково-дослідних інститутів і підручники з цієї дисципліни. В андрагогічних
Андрагогіка — це теорія навчання дорослих, яка виходить з того, що мета сучасного підходу до освіти полягає у сприянні розвитку та збагаченні цілісної особистості, прояву її самобутності, актуалізації її здібностей. Андрагогіка об'єднує [[знання]] про специфіку навчання дорослої людини з урахуванням її віку, освітніх та життєвих потреб, реальних можливостей, індивідуальних особливостей і досвіду, психіки і фізіології. Ця [[наука]] вивчає зміст, форми, методи та засоби організації навчання дорослих людей з метою полегшення їхнього [[навчання]], вдоволення їхніх освітніх потреб, підвищення операціональності отриманої освіти під час вирішення життєвих проблем, досягнення індивідуальних цілей, самореалізації особистості.
|