Обговорення:Тризуб: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Vles1 (обговорення | внесок) |
Vles1 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 199:
:: Не вклонялися люди ні соколам, ні курям, а вірили в богів. А "обожествеленний сокіл" — це вже не "сокіл", а "божество з надприродними здібностями та якостями" — це і є "аналоги Тризуба".--[[Користувач:Vles1|Vles1]] ([[Обговорення користувача:Vles1|обговорення]]) 21:16, 9 січня 2019 (UTC)
== Тризуб — це все, що пов'язане із богами і блискавками. А з точки зору учасника Vles1: «Тризуб — це знак верховних божеств грому та блискавки» ==
[[Користувач:Vles1|Vles1]], давайте, щоб бути конструктивними, це окреме питання — тезу «Тризуб — це все, що пов'язане із богами і блискавками» тут продовжимо. Отже, давайте розбирати. Почнемо із Соболєвої:
# який науковий ступінь має Н. А. Соболєва?
Рядок 208:
:[https://traditio.wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D0%B0_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0 '''Надежда Александровна Сóболева''' — советский/российский историк, доктор исторических наук. Главный научный сотрудник Института российской истории РАН. Член Геральдического совета при Президенте Российской Федерации. Имеет благодарность президента РФ В. Путина «за большой вклад в обеспечение единой государственной политики в области геральдики», а также грамоту и медаль Главнокомандующего Внутренних войск МВД России «за активное участие в разработке боевых знамён соединений и частей ВВ МВД России»].
: Її праці, зокрема<br>
:1) Соболева Н.А. Очерки истории российской символики: От тамги до символов государственного суверенитета. М.: Языки славянских культур; Знак, 2006. — 487 с. — [https://www.rulit.me/books/ocherki-istorii-rossijskoj-simvoliki-ot-tamgi-do-simvolov-gosudarstvennogo-suvereniteta-get-390905.html скачати книгу безоплатно]
:
:
: Зараз підготую відповідні цитати з праці 2005 року, яка цитується в "УКРАЇНСЬКОМУ ТРИЗУБІ" на сторінках 133-138. --[[Користувач:Vles1|Vles1]] ([[Обговорення користувача:Vles1|обговорення]]) 21:04, 9 січня 2019 (UTC)
:: Цитат з Соболєвої можна навести безліч (насамперед з книги 2006 року), але коротко її позиція полягає в тому, що вона каже про спорідненість Тризуба зі знаками народів Євразії — від Сибіру до Болгарії. Особливо цікави вона вважає "тризубці Болгарії", які використовувалися там в точності, як в Київській Русі — в якості герба правителя, на монетах. Болгарські дослідники ([https://www.litres.ru/nadezhda-soboleva/ocherki-istorii-rossiyskoy-simvoliki-ot-tamgi-do-simvolov-gosudarstvennogo-suvereniteta/chitat-onlayn/page-2/ названо Фльорову, професора Бешевлієва, П. Петрову], їх точку зору поділяє [https://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/ekspertiza_aspekty/proiskhozhdenie-znaka-trezubtsa-s-tochki-----zrenija-tjurkologa_arhiv_art.htm київський тюрколог Железний], згаданий у Бєлова та Шаповалова) впевнено і вже давно трактують ці тризубці як знак верховного правителя на землі, а значення — або як знак бога грому Тенгрі, або як знак Великої Богині тюрків (Фльорова). Зазначу, що у тюрків була лише одна Велика Богиня — Умай або "Умай-кош"= "Умай птиця; в Київській Русі Умай-кош відома під ім'ям — Макоша" (Умай була дружиною Тенгрі, являлася у вигляді вогню та блискавки, була богинею сім'ї-дітей та перемоги-війни):
:: — Вона (Фльорова) відзначає, що у Першому Болгарському царстві серед графічних зображень присутні антропоморфні малюнки із характерно піднятими у молитовному жесті руками. Саме ці руки і утворюють своєрідну фігуру, яку дослідники інтерпретують як схематичний знак двозубця. Флерова бачить у цих зображеннях Велику богиню. Дослідниця (Фльорова) наводить також свідчення щодо того, що емблемою Великої богині у контексті індоєвропейських традицій міг бути і знак тризубця [165, С. 54] (з книги «Український Тризуб» Бєлова та Шаповалова, с. 137; автори переповідають гіпотезу Фльорової, яку поділяє Соболєва в книзі 2005 року, с. 54; а в виданні цієї ж книги 2006 року — с. 46).
:: — "автор (Фльорова) задается вопросом: не обусловлена ли их [двозубцев и трезубцев у хазар] популярность семантической нагрузкой, например, не олицетворяют ли они верховное божество, с которым могли соотноситься? Для подобной постановки вопроса есть основания, ибо аналогом могут служить работы болгарских ученых над знаками Первого Болгарского царства. '''В фундаментальном труде о древних болгарах В. Бешевлиева в раздел магических знаков занесен знак «ипсилон»''', распространенный в областях расселения дунайских болгар и обнаруженный практически во всех крупных центрах: в Плиске, Мадаре, Преславе и т. д. Знак наносился на стены крепостей, на черепицу, изображался на металлических изделиях, керамике, амулетах, перстнях и других вещах. Он имел апотропеичное, охранительное значение, свидетельством чего, к примеру, является вырезанный знак Y на золотом перстне, найденном в Видине (Бешевлиев отмечает, что подобные перстни имели греческую надпись: «Боже, помоги»); '''выступал как аналог креста''', сопровождая одну из древнеболгарских надписей[69]. '''Конкретизируя свою мысль, профессор Бешевлиев подчеркнул, что у древних болгар знак Y соответствует понятию неба, равнозначному понятию «Тенгри», означающему верховное божество. Во всех последующих работах болгарских ученых, пишущих о древних болгарских знаках, о религии праболгар, в знак «ипсилон» — с сопровождающими его боковыми вертикальными чертами или без них — вкладывается божественный смысл.''' Серьезную научную значимость имеет статья П. Петровой, в которой большое внимание уделяется раскрытию семантики знака, случаям его использования в атрибутике Первого Болгарского царства (681—1018), а также предлагаются варианты начертания знака и выявляется образная основа этого начертания[70].
:: Ну, а болгар варто вивчати тому, що їх предки — булгари, певний час володіли землями України та навіть Києвом з Полтавою. І оскільки у болгар їх «іпсілон»-Тризуб був знаком з певним змістом, то цей же зміст дуже органічно передбачати в Тризубі, що й робить Соболєва.--[[Користувач:Vles1|Vles1]] ([[Обговорення користувача:Vles1|обговорення]]) 02:38, 10 січня 2019 (UTC)
== Про розділ «Методологія дослідження» ==
| |||