Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671): відмінності між версіями

Війна була одним із наслідків [[РосійськоМосковсько-польська війна (1654-16671654—1667)|російськомосковсько-польської війни (1654—1667 років)]] та прелюдією до [[Польсько-турецька війна 1672-1676(1672—1676)|польсько-турецької війни 1672—1676 років]].

Після походу короля [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]] на Лівобережжя в [[1663]]–[[1664]] роках та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля ''vivent rege'' (за життя монарха) аристократія [[Кримське ханство|Кримського ханства]] вирішує, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою, і починає думати про можливість захоплення України Кримом. Однак хан [[Мехмед IV Ґерай]] не хотів порушувати союз з Річчю Посполитою, що на початку [[1666]] року призвело до заколоту серед татарської знаті, підтриманого зацікавленим в експансії на терени України великим візиром [[Османська імперія|Османської імперії]] [[Фазіл Ахмед Кепрюлю|Ахмедом Кепрюлю]]. В березні 1666 року Мехмед IV був замінений на ханстві [[Аділь Ґерай|Адиль Ґераєм]].

Від кінця квітня 1666 року уряди [[Московське царство|Московської держави]] й [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] вели між собою в селі Андрусові [[АндрусівськийАндрусівське мирперемир'я|переговори про мир]]. Гетьманові [[Петро Дорошенко|Петрові Дорошенку]] стало відомо, що в [[Московське царство|московського]] уряду був намір зректися претензій до [[Правобережна Україна|Правобережної України]], щоб цією ціною зміцнити своє панування над [[Лівобережна Україна|Лівобережжям]]. [[Петро Дорошенко|Дорошенко]] вирішив ударити на [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], щоб примусити її зректися з свого боку [[Правобережна Україна|Правобережної України]] й цим поставити обидві сторони, які [[АндрусівськийАндрусівське мирперемир'я|пертрактували в Андрусові]], перед фактом унезалежнення цієї частини України.