OLAP: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
виправлена помилка автоматичної нумерацї джерел |
||
Рядок 1:
{{Без джерел|дата=червень 2009}}
'''OLAP''' ({{lang-en|online analytical processing}}, аналітична обробка у реальному часі)<ref name=":0" /> — це концепція, технологія і засоби багатовимірного аналізу ([[:en:Multidimensional_analysis|Multidimensional analysis, MDA]]), що полягають у отримуванні аналітиком відповідей на свої різноманітні запити у online режимі у формі зведених таблиць, зведених діаграм (карт) та зведених схем - на основі даних зі сховища даних ([[Data Warehouse|Data Warehouse)]] чи [[Data Mart|з кіоску або вітрини даних (Data Mart)]]. OLAP є автономною але не достатньою частиною [[Business intelligence]] та Business Analytics Software і потребує також Data Mining, ін. <sup>[[OLAP#cite%20note-3|[3]]]</sup> . Активно використовується у будь-яких областях аналізу числової та короткої лінгвістичної інформації, приведеної до табличної форми (підготовка бізнес-звітів з продажів, маркетингу, аналізу телекомунікаційної інформації, банківської інформації, медичної інформації, результатів виробництва, правової інформації, веб-аналізу, для потреб управління, фінансової звітності, ін.). OLAP також корисна для аналізу оцінок багатьох експертів по багатьом показникам, які можуть бути рознесеними у просторі і часі <sup>[[OLAP#cite%20note-4|[4]]]</sup> <sup>[[OLAP#cite%20note-5|[5]]]</sup>.
[[Файл:Вимоги Едгара Кодда до OLAP (12+6 правил).jpg|альт=Вимоги Едгара Кодда до OLAP (12+6 правил)|міні|600x600px|[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vtzb_2010_3_8 Вимоги Едгара Кодда до OLAP (12+6 правил) - переклад на українську мову та зображення у вигляді схеми] ]]
Основоположником OLAP є автор реляційної моделі даних [[Едгар Кодд]], який запропонував у 1993 році «12 правил аналітичної обробки в реальному часі» - за аналогією з раніше сформульованими ним 12-ма правилами для реляційних БД, відомими як [[12 правил Кодда]] <ref>Dr. E. F. Codd's 12 rules for defining a fully relational database. [Електронний ресурс] – 2008 - Режим доступу: <nowiki>http://www.cse.ohio-state.edu/~sgomori/570/coddsrules.html</nowiki>
[[Файл:Вимоги FASMI, FASMI+, OLAP+.jpg|альт=тест FASMI та FASMI+ (OLAP+)|міні|452x452пкс|[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vtzb_2010_3_8 Схема вимог тесту FASMI та його удосконалення FASMI+ (OLAP+)]]]
Як зазначив Е. Кодд, головною причиною розробки OLAP стала невідповідність класичної реляційної моделі даних потребам аналітиків щодо швидкого (online) отримання відповідей на різноманітні евристичні аналітичні запити <ref name=":0" /> <ref name=":1" />. Реляційні БД зберігають сутності в окремих таблицях, які зазвичай добре нормалізовані - ця структура зручна для операційних БД (транзакційні системи, OLTP - Online Transaction Processing), але складні багатотабличні запити в ній виконуються відносно повільно. Зручнішою моделлю для виконання запитів (але не для внесення змін) є просторова БД. OLAP робить миттєвий знімок реляційної БД і структурує її в просторову модель для запитів. Заявлений час обробки запитів в OLAP становить близько 0,1 % від аналогічних запитів до реляційної БД.
|