Яси: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 536:
== Декоративно-ужиткове мистецтво ==
 
Вельми цікаве яське декоративно-прикладне мистецтво: обробка кістки, виготовлення зі шкіри різних предметів, різьблення по дереву тощо.<ref name=autogenerated1>{{sfn|Калоев Б.&nbsp;А.&nbsp;Поездка к венгерским ясам // Советская этнография.&nbsp;— |1984.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. |p=106</ref>}}. З народного прикладного мистецтва найбільший розвиток отримало художнє різьблення по дереву, добре представлене на стендах Ясберенського музею в роботах яського пастуха з с. [[Ясопати]] Міклоша Надьпола, виконаних ним в [[1931]]&nbsp;р., і видатного етнографа з Ясшаґа Блаже Четі, створених в [[1948]]&nbsp;р. У цих роботах яскраво відображені етнічні особливості ясів у сфері матеріальної культури, зокрема в житловому і господарському будівництві, у характері зовнішнього вигляду будівель і оформлення житла. В роботі Блаже Четі представлені розрізи будинків, укладання стін житла, арки з художнім різьбленим орнаментом, дахи з християнськими хрестами на самому версі для оберега, види огорож, будівельних матеріалів і&nbsp;т.&nbsp;д. Не меншу цікавість викликають вироби Міклоша Надьпола, що становлять собою різні художні сцени, вирізьблені на дерев'яних предметах: пастух із палицею з гачком на кінці і люлькою в роті, там само отари овець, череди великої рогатої худоби, стадо свиней, табуни коней, які скачуть, на передньому плані видно церкву і житлові квартали Ясбереня. Втім, різьблення по дереву було однією з розвинених галузей народного мистецтва всіх угорців{{sfn|Калоев|1996|p=249—251}}.
 
На відміну від інших районів [[Угорщина|Угорщини]] в [[Ясшагґ]]у широке поширення має своєрідний рослинний орнамент, що поєднується з геометричним, яким прикрашають дахи будинків, карнизи вікон, дверей, арки воріт і навіть огорожі садиби. Дослідники вважають, що цей орнамент занесений ясами зі Сходу. Можна лише відзначити, що він аналогічний орнаменту деяких народів [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]<ref name{{sfn|Калоев|1984|p=autogenerated1 />106}}. Застосовуючи цей квітковий рослинний орнамент у поєднанні з простим геометричним, різьбленням прикрашали також предмети домашнього вжитку, посуд тощо, накладали візерунки вишивкою на тканини і шкіру. Особливо славилися прикрашені вишивкою (або аплікацією) різнокольоровими нитками Ясський кожухи-накидки і ошатні кожушки, що зустрічаються майже всюди в музеях [[Угорщина|Угорщини]]. Відомі за джерелами з [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] і виготовлені майстрами-кушнірами високої кваліфікації, вони відрізняються великим художнім смаком, виглядають вельми красиво і витончено. На предмети зі шкіри та тканини наносили широкі і вузькі смуги, прості геометричні фігури, що нерідко поєднувалися із зображенням квітів. Колір зображень різноманітний. Однак переважає червоний, синій, рідше чорний. Квітковий орнамент відбив, особливо на тканині, різні види домашніх птахів&nbsp;— гусей, півнів, індиків, птахів із піднятими крилами. Декоративні мотиви композиції добре простежуються і на кушнірських виробах, в яких широко використовувалися майстрами багатобарвні шовки. На стенді музею можна побачити фрагмент розшитого кожуха-накидки зі зшитих у довжину цілих баранячих шкур, пофарбованих у жовтуватий колір уздовж швів із червоних, жовтих, синіх, зелених, фіолетових, білих, чорних, світло- і темно-зелених вовняних ниток. Тут же представлена ​​спинка жіночого кідмена&nbsp;— вибілений смушок із аплікацією з білої овечої шкіри та вишивкою двома видами&nbsp;— червоним і синім&nbsp;— «кушнірським шовком».
 
З орнаментів усім угорцям відомі тільки квітковий, що був у них найбільш поширеним, і геометричний. Обидва вони сягають доби бронзи й могли бути знайомі ясам на їхній прабатьківщині, що підтверджується, зокрема, пам'ятками зі Змійських середньовічних аланських катакомбних могильників Північної Осетії. Однак тут немає найпоширенішого у сучасних осетинів, як і у деяких їхніх сусідів, рогоподібного орнаменту, який широко зустрічається на гірських виробах з тканини, шкіри, дерева, металу, каменю, що датуються приблизно [[IX століття|IX]]-[[XII століття|XII ст]]. Залишається тільки сподіватися, що наявність цього орнаменту у північнокавказьких аланів буде підтвердженв знахідками інших їхніх пам'яток. Вважають, що рогоподібний орнамент, загублений ясами, був сприйнятий осетинами від їхніх прямих предків&nbsp;— аланів. Значне поширення цього орнаменту у [[казахи|казахів]], [[киргизи|киргизів]], деяких народів [[Алтай|Алтаю]], [[Сибір]]у, ​​на переконання етнологів, пояснюється також давньоіранським субстратом в їхньому етногенезі.