Луганськ: відмінності між версіями

Згідно з даними перепису [[1897]] року, у місті мешкало<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=448</ref> 20404 особи. Рідну мову вказали російську&nbsp;— 13 907, українську&nbsp;— 3 902, єврейську&nbsp;— 1 449. За віросповіданням{{Джерело}}: 70&nbsp;%&nbsp;— [[православні]], 20&nbsp;%&nbsp;— [[євреї]], 4&nbsp;%&nbsp;— [[католики]] (переважно [[поляки]]), 4&nbsp;%&nbsp;— [[лютерани]] (переважно [[німці]]). [[Економічний бум]] кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]] в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Луганськ нараховував уже 68,5 тис. жителів).

Як робітничий центр Луганськ [[1917]] року активно підтримав владу рад ([[6 червня]] [[1924]] року ЦБК СРСР «за революційні заслуги» нагородив місто [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]). У березні 1918 року зараховується до [[Половецька земля|Половецької землі]] незалежної [[УНР|України]]. На початку [[1919]], наприкінці 1919 і на початку 1920 Луганськ&nbsp;— центр [[Донецька губернія|Донецької губернії]]. Українська влада майже не контролювала місто, і опонентами [[більшовик]]ів тут були [[донські козаки]]. Місто продовжувало бути центром [[Донецька губернія|Донецької губернії]] недовго: з 14 січня до 12 жовтня 1920 року, а надалі ця роль перейшла до [[Бахмут]]а.

[[Файл:Mark V tank of the Don army 1919.jpg|thumb|ліворуч|[[Британські танки Mark V (Луганськ)|Британські танки Mark V]] на озброєнні [[Донська армія|Донської армії]], 1919 рік]]

Від [[1938|1938 року]]&nbsp;— центр [[Ворошиловградська область|Ворошиловградської області]] ([[1958]]–[[1970]] та від [[1990]]&nbsp;— Луганської області).