Кафедральним храмом греко-католицької Луцької єпархії була ув ХУІ — ХУІІІХVІ—ХVІІІ ст. соборна [[Церква Івана Богослова (Луцьк)|церква св.святого Івана Богослова]] у [[Замок Любарта|Луцькому замку]]. Після її розібрання з метою побудови нового величного собору у другій половині ХУІІІ ст. кафедру було перенесено до [[Архітектурний комплекс Луцького братства|Хрестовоздвиженської церкви]] Луцького василіанськоговасиліянського монастиря, яка належала раніше [[Луцьке Хресто-Воздвиженське братство|Луцькому братству.]] Цей храм був зруйнованийзруйнувала пожежеюпожежа на початку ХІХ ст. і відбудований лише частково через декілька десятиліть, після повернення до рук православної громади (Луцька греко-католицька єпархія була скасована царським урядом у 1828 р., а більшість унійних парафій навернені на православ'я після [[Полоцький собор|Полоцького собору 1839 року]]). Тому на момент відновлення ієрархії і структур греко-католицької церкви в Радянській Україні починаючи з 1988 року греко-католики не мали в Луцьку жодного храму.
