Палац Кшечуновичів: відмінності між версіями

Кшечуновичі мають [[Вірмени|вірменське]] коріння. Вони прибули до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у другій половині XVII&nbsp;ст. на запрошення галицького старости [[Андрій Потоцький (гетьман)|АндріяАнджея Потоцького]], який 1660 року заснував місто СтаніставівСтаниславів (тепер&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]). Будучи вмілими купцями, Кшечуновичі швидко завоювали авторитет на галицьких землях. 1785 року за наказом австрійського цісаря [[Йосиф ІІ|Йосифа ІІ]] родину Кшечуновичів переведено у [[Шляхта|шляхетський]] стан та надано їм родинний герб.<ref name=":1" />

На початку XIX століття Валеріан Кшечунович (1790—1866) став спадкоємцем Більшівців. Його син Корнель (1815—1881)&nbsp;— посол [[Галицький сейм|Галицького Сейму]], а внук ОлександрАлександер (1863—1922) був визначним галицьким політиком і також послом до Сейму. Власником Більшівців 1922 року став Корнелій Кшечунович (1894—1988).