Панські Гори: відмінності між версіями

| розташування = {{UKR}}<br />[[Кіровоградська область]]<br />[[Новомиргородський район]]

'''Па́нські Го́ри'''&nbsp;— [[ландшафтний заказник]] місцевого значення в Україні. Розташований у [[Новомиргородський район|Новомиргородському районі]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], на південний схід від міста [[Новомиргород]], між районним центром та селом [[Костянтинівка (Новомиргородський район)|Костянтинівка]], за 1,5 &nbsp;км на південь від залізничної станції [[Новомиргород (залізнична станція)|Новомиргород]].

Площа&nbsp;— 8,1 га. Статус надано згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради №&nbsp;31 від 13.01.1995 року. Перебуває у віданні: [[Новомиргородська міська рада]].

Територія заказника відрізняється розмаїттям [[Рослинність|рослинного покриву]] та екологічними умовами. На невеликих за площею стрімких схилах переважає [[степ]]ова рослинність: [[келерія гребінчаста]], [[цмин пісковий]], [[типчак]], [[Тимофіївка (рослина)|тимофіївка степова]], [[пирій середній]]. Окрім [[Злакові|злакових видів]] трапляються [[Лука (рослинність)|лучно]]-степові квітучі рослини, такі як [[конюшина]] гірська, [[пижмо звичайне]], [[Вероніка лікарська|вероніки сиза та рання]], [[Гвоздика (рід)|гвоздика]] польова, [[волошка степова]]. Завдяки різнобарвності квітів цих рослин схили відрізняються своєю мальовничістю. На них виявлені також малопоширені в [[Кіровоградська область|області]] види: [[азинеума сірувата]], [[шипшина]] яблучна; ростуть [[Залізняк (рослина)|залізняки]] колючий та бульбистий, [[дзвоники болонські]], [[смовдь]] Любименка.

У заплаві переважають обводнені зарості [[очерет звичайний|очерету]]у з кущами [[Верба попеляста|попелястої]] та [[Верба тритичинкова|тритичинкової верб]]. [[Лісостеп]]ова [[Болото|болотна]] рослинність представлена тут типовими видами: [[Сідач коноплевий|сідачем коноплевим]], [[Дягель лікарський|дягелем лікарським]], [[Гадючник в'язолистий|гадючником в'язолистим]], [[Плакун верболистий|плакуном верболистим]]. Поблизу [[Залізниця|залізничного]] мосту, в прирусловій заплаві, виявлені [[алтея лікарська]], [[М'ята польова|м'яти польова]] та [[М'ята водяна|водяна]], [[півники болотні]].

Порівняно з [[Флора|флористичною]] різноманітністю, [[фауна]] заказника досить бідна, в основному представлена птахами. У високих травах на березі річки мешкають [[бугайчик]], [[курочка водяна]], [[очеретянка велика]]. Трапляються також чаплі руді та сірі, [[лелека білий]], [[лунь]] болотний. Дерева поблизу річки відвідують [[Сорока|сороки]], [[костогриз]]и та [[щиглик]]и.

Про походження назви ''Панських Гір'' існує [[легенда]], буцімто на цьому місці стояв панський [[маєток]], однак вона не має будь-якого [[Археологія|археологічного]] підтвердження. Згідно з нею, у тутешнього пана смертельно захворіла дочка, яку згодом вилікував найнятий незадовго до того паном [[наймит]]. Швидкому одужанню дівчини сприяла вода з джерела поблизу річки, а також лікувальні грязі (ймовірно, з озера Лонго). Відтоді наймит став наближеною і довіреною особою для пана.

За деякими даними<ref>[http://lib.kr.ua/work_folder/Bibliopuls%20%E2%84%9614_1274062691.doc ''Каптенар Т.'' І оживе все минуле (конкурс) // Бібліопульс: Інформаційний вісник № &nbsp;14. &nbsp;— [[Кропивницький|Кіровоград]]: Кіровоградська ОЮБ ім. О. &nbsp;М. &nbsp;Бойченка, [[2010]]. &nbsp;— С. 16-17.] ''(.doc)''</ref>, до [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] тут розташовувалася садиба з великим фруктовим [[сад]]ом та кам'яною огорожею. Власником маєтку нібито був пан І. Коцюба.

|<div style='text-align: center;'><small>''Вигляд з пішохідного<br /> мосту через [[Велика Вись|Велику Вись]]''</div>

|<div style='text-align: center;'><small>''Інформаційна табличка<br />в заказнику''</div>

* ''Заповідні куточки Кіровоградської землі''.&nbsp;— Під ред. Т.&nbsp;Л.&nbsp;Андрієнко.&nbsp;— К.: Арктур-А, [[1999]].&nbsp;— С. 176–177176—177, 228. ISBN 966-7572-01-3 {{ref-uk}}