Паннонія (провінція): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10:
Паннонія є довгим пасмом лук на південь від гірського хребта. З півночі її захищає головний Карпатський хребет, а на півдні вона підходить до Дунаю в його середній течії. Паннонія має три природні доступи: на заході — віденський, на сході — через Залізну Браму, а на півночі — через Моравський коридор. Її добре зрошені пасовища ставали природною принадою для кочівників, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.
Початково Паннонія це був — регіон проживання [[іллірійці|іллірійських народів]] — паннонців, бревків, карнів і
З [[9]]/[[10]] року — римська провінція, що займала території сучасної західної [[Угорщина|Угорщини]], східної [[Австрія|Австрії]], східних [[Хорватія|Хорватії]] та [[Словенія|Словенії]] і півночі сучасної [[Сербія|Сербії]]. Головними містами провінційної адміністрації стали [[Аквінкум]], [[Карнунт|Карнунтум]], [[Сірмій]], [[Мурса]] і [[Петовіон]]. [[Кельти]] провінції жили в окремих поселеннях (civitates).
[[Файл:Pannonia02.png|thumb|250px]]
| |||