Шарль Бонне: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tolmia (обговорення | внесок) доповнення, джерела |
де ви бачите укр. мову в наведеному посиланні??? |
||
Рядок 5:
Найважливіші праці Бонне присвячені описові [[комахи|комах]] (1745) і вивченню фізіологічної функції [[листя]] [[рослини|рослин]] (1754 рік). Один з перших встановив явище [[партеногенез|партеногенетичного]] розмноження у [[попелиці|попелиць]]. Підтримував метафізичну теорію [[преформація|преформації]], створив фантастичне вчення про «щаблі істот». Описав у 1760 році на основі вивчення клінічних проявів у свого 87-річного діда, що був сліпим та бачив яскраві [[галюцинації]], клінічний [[синдром]], який в подальшому отримав назву на його честь.<ref>C. Bonnet: Essai analytique sur les facultés de l'âme. 2nd edition. Copenhagen 1769; volume 2: 176—178. First edition, Copenhagen, 1760. {{ref-fr}}</ref><ref>de Morsier G (1967)"Le syndrome de Charles Bonnet: hallucinations visuelles des vieillards sans deficience mentale". Ann Med Psychol 125:677–701. {{ref-fr}}</ref><ref> Whonamedit? — A dictionary of medical eponyms. Bonnet's syndrome (Charles Bonnet)[http://www.whonamedit.com/synd.cfm/2874.html] {{ref-en}}</ref>
== Життєпис ==▼
Ідеї та дослідження Шарля Бонне беруть свій початок з «теорії коливань» Девіда Гартлі, концепція якої побудована на «законі дотику»<ref>{{cite web▼
Шарль Бонне народився в Женеві, у французькій родині, яка переїхала до Швейцарії через релігійні переслідування в XVI столітті.▼
Життя його було порівняно небагато подіями. Швидше за все він ніколи не покидав Швейцарії і не брав ніякої участі в громадських справах за винятком періоду з 1752 по 1768 рік, протягом якого він був членом ради республіки. Останні 25 років свого життя він мирно прожив в Жентоді, поблизу Женеви, де і помер 20 травня 1793 року після затяжної хвороби. Його дружиною була дама з сімейства Де ла Ріва. У них не було своїх дітей, але племінник мадам Бонне, прославлений [[Орас Бенедикт де Соссюр]], був вихований як їх син.▼
Право стало його професією, але улюбленим заняттям було вивчення природних наук. Описане в роботі «Spectacle de la nature» Ноеля Антуана Плюш, яку Бонне читав ще у віці шістнадцяти років, звернуло його увагу на життя комах. Він допомагав у роботах Рене Антуана Реомюра над комахами, і своїми спостереженнями за живими комахами вніс багато доповнень до робіт Реомюра і Плюш. У 1740 році Бонні передав до Академії наук доповідь, що містить опис низки експериментів, що встановлюють наявність партеногенезу у попелиць, або деревних вошей. Завдяки цій доповіді Бонне удостоївся честі стати членом-кореспондентом академії. У 1741 році він почав вивчати розмноження шляхом злиття і регенерації втрачених частин у прісноводної гідри та інших тварин, а в наступному році він виявив, що дихання гусениць і метеликів здійснюється через пори, яким він дав назву стигмати. У 1743 році він був прийнятий в члени Лондонського Королівського товариства і в тому ж році став доктором права — це остання подія, пов'язана з професією, яка ніколи йому не подобалася.▼
▲Ідеї
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/memory/istoriya_pamyati_v_period_s_xiii_po_xix/
|title = ИСТОРИЯ ПАМЯТИ В ПЕРИОД С XIII ПО XIX ВВ. (Історія пам'яті в період з XIII по XIX століття)
|author = Мальцев О.В.
|date = 20.11.2018
Рядок 13 ⟶ 20:
|publisher =
|accessdate = 2018-12-07
|lang =
}}</ref>
▲== Життєпис ==
▲Шарль Бонне народився в Женеві, у французькій родині, яка переїхала до Швейцарії через релігійні переслідування в XVI столітті.
▲Життя його було порівняно небагато подіями. Швидше за все він ніколи не покидав Швейцарії і не брав ніякої участі в громадських справах за винятком періоду з 1752 по 1768 рік, протягом якого він був членом ради республіки. Останні 25 років свого життя він мирно прожив в Жентоді, поблизу Женеви, де і помер 20 травня 1793 року після затяжної хвороби. Його дружиною була дама з сімейства Де ла Ріва. У них не було своїх дітей, але племінник мадам Бонне, прославлений [[Орас Бенедикт де Соссюр]], був вихований як їх син.
▲Право стало його професією, але улюбленим заняттям було вивчення природних наук. Описане в роботі «Spectacle de la nature» Ноеля Антуана Плюш, яку Бонне читав ще у віці шістнадцяти років, звернуло його увагу на життя комах. Він допомагав у роботах Рене Антуана Реомюра над комахами, і своїми спостереженнями за живими комахами вніс багато доповнень до робіт Реомюра і Плюш. У 1740 році Бонні передав до Академії наук доповідь, що містить опис низки експериментів, що встановлюють наявність партеногенезу у попелиць, або деревних вошей. Завдяки цій доповіді Бонне удостоївся честі стати членом-кореспондентом академії. У 1741 році він почав вивчати розмноження шляхом злиття і регенерації втрачених частин у прісноводної гідри та інших тварин, а в наступному році він виявив, що дихання гусениць і метеликів здійснюється через пори, яким він дав назву стигмати. У 1743 році він був прийнятий в члени Лондонського Королівського товариства і в тому ж році став доктором права — це остання подія, пов'язана з професією, яка ніколи йому не подобалася.
== Див. також ==
| |||