Карл V Мудрий: відмінності між версіями

Карл народився у Венсенському замку 21 січня 1338 року<ref>{{harvspsfn|Delachenal|1903|pс=94-98}} {{ref-fr}}</ref>. Він виховувався з іншими дітьми свого віку. Пізніше він залишався близьким із людьми, які оточували його. Серед них були дядько Філіп Орлеанський, три його брати: Людовик, [[Жан (герцог Беррійський)|Жан]] і [[Філіп II Сміливий |Філіп]], а також Людовик Бурбон, Едуард Бар, Роберт Бар, Годфрі Брабанта, Людовик д'Етамп, Луї Евре (брат Карла Злого), Жан Артуа, Карл Артуа, Карл Алансон і Філіп I, герцог Бургундії<ref>{{harvspsfn|Autrand|1994|pс=26}}</ref>.

Його наставник, ймовірно, Сильвестр Кервель<ref>{{harvspsfn|Autrand|1994|pс=27}} {{ref-fr}}</ref>, який вчив його [[Латинь|Латині]] і [[граматика|граматики]]. Його мати і бабуся по батьківській лінії померли від [[Чума|чуми]] в 1349 році під час її [[Пандемія|пандемії]] [[Чорна смерть|«Чорної смерті»]], коли він тільки закінчив навчання. Його дід, [[Філіп VI Валуа |Філіп VI]], помер наступного 1350 року<ref>{{harvspsfn|Autrand|1994|pс=28}}</ref>. Після смерті діда його батько став королем, а Карл&nbsp;— першим [[Дофін]]ом.

Граф Гумберт (Гумберт) II, що розорився і залишився без спадкоємців після смерті свого єдиного сина, вирішив продати землі [[Дофіне]]<ref>{{harvspsfn|Autrand|1994|pс=70}} {{ref-fr}}</ref>, які входили до складу [[Священна Римська імперія |Священної Римської імперії]]. Але так як ні [[папа римський |папа]], ні імператор не відреагували на його пропозицію, то він уклав угоду з французьким королем [[Філіп VI Валуа |Філіпом VI]]. Згідно з угодою, ці землі повинні були бути передані синові майбутнього короля Іоанна Доброго. Таким чином, Карл, старший син Іоанна, став першим [[дофін]]ом у французькій історії. Йому ледь виповнилося 11 років, проте вже тоді він вперше відчув тягар влади на своїх плечах. Карл привів до присяги прелатів і отримав [[оммаж]] від своїх нових [[васал]]ів.

Контроль над цими землями був дуже важливий для Королівства Франція, так як Дофіне знаходилося в долині [[Рона (річка) |Рони]], через яку проходив найважливіший ще з часів [[Античність |античності]] торговий шлях, що з'єднує Середземноморський регіон і північ Європи. Французи, таким чином, могли тепер безпосередньо зв'язуватися з [[Авіньйон]]ом, папським містом і найважливішим дипломатичним центром всієї середньовічної Європи. Незважаючи на свій юний вік, дофін почав вимагати, щоб його піддані визнали свого нового пана, а також втрутився в міжусобну війну між його васалами<ref name {{sfn|Autrand|1994|с= "Autrand76" />76}}. Тоді він отримав перший досвід управління, який надзвичайно став йому в пригоді у майбутньому.

8 квітня 1350 в [[Тен-л'Ермітаж]] дофін одружився на [[Жанна де Бурбон |Жанні де Бурбон]] внучці [[Карл Валуа | Карла Валуа]] який доводився йому прадідом. Для цього йому довелося попередньо отримати у папи дозвіл на шлюб з родичкою<ref name{{sfn|Autrand|1994|с="Autrand76"/>76}}. Можливо, саме таке близьку спорідненість стало причиною психічного захворювання [[Карл VI Божевільний|Карла VI]] і послабило здоров'я інших дітей Карла і Жанни. Хоча про саму Жанну де Бурбон було відомо, що вона хворіє на якийсь [[Психічні розлади|психічний розлад]], що можливо успадкував Карл VI. Шлюб був укладений пізніше, ніж збиралися, через смерть матері Карла [[Бонна Люксембурзька |Бонни Люксембурзької]] та його бабусі [[Жанна Бургундська (Хромоножка) | Жанни Бургундської]], загиблих від чуми 1349 року<ref name=""Autrand75">{{harvspsfn|Autrand|1994|pс=75}}</ref> (в той момент Карл поїхав від двору в Дофіне). Та й сам дофін переніс тяжку хворобу, від якої ніяк не міг оговтатися з серпня по грудень 1349. Через виниклу у Королівстві Франція «Чорну смерть» люди боялися великих скупчень народу, тому весілля дофіна пройшла досить скромно, при малій кількості свідків.