Вікіпедія

Чарлз Дарвін: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис
вікіфікація
Рядок 43:
 
== Біографія ==
 
=== Дитинство та юність ===
[[Файл:Charles Darwin 1816.jpg|thumb|150px|left|Чарльз Дарвін у віці семи років (1816), за рік до передчасної смерті його матері.]]
[[Файл:Robert Darwin.jpg|thumb|150px|Батько Чарльза — Роберт Дарвін.]]
Чарлз Дарвін народився 12 лютого 1809 року в [[Шрусбері]], графство [[Шропшир]], у родовому маєтку Маунт Хаус ({{lang-en|Mount House}}).<ref>{{cite web|url=http://darwin.baruch.cuny.edu/biography/shrewsbury/mount/|title=The Mount House, Shrewsbury, England (Charles Darwin)|author=John H. Wahlert|date=2001-06-11|work=Darwin and Darwinism|publisher=[[Baruch College]]|accessdate=2008-11-26|archiveurl=http://www.webcitation.org/68brqWXRx|archivedate=2012-06-22}}</ref> П'ятий із шести дітей заможного лікаря та фінансиста Роберта Дарвіна і Сьюзанн Дарвін (уроджена Веджвуд). Він є онуком Еразма Дарвіна по батьківській лінії і Джозайя Веджвуда по материнській. Обидва сімейства в значній частині були [[Унітарії|унітаріанцями]], однак Веджвуди були [[адепт]]ами [[Англіканська церква|англіканської церкви]]. Сам Роберт Дарвін був досить вільних поглядів, і погодився з тим, щоб маленький Чарлз отримав причастя в Англіканській церкві, але в той же час Чарлз та його брати разом з матір'ю відвідували Унітаріанську церкву. До того часу, як він вступив у денну школу 1817 року, восьмирічний Дарвін уже долучився до природної історії та колекціювання. У цьому році, в липні, помирає його мати. З вересня 1818 року він разом зі старшим братом Еразмом відвідував найближчу Англіканську Шрусберську школу як пансіонер.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p= 12–15}}<br />{{harvnb|Darwin|1958|pp=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=21 21–25]}}</ref> Перед тим як відправитися зі своїм братом Еразмом до університету [[Единбург]]а, влітку 1825 року, він був асистентом-учнем та допомагав батькові в його медичній практиці, надаючи допомогу біднякам Шропшира.
 
=== Единбурзький період життя 1825–18271825—1827 ===
Дарвін вивчав в Единбурзькому університеті [[Медицина|медицину]]. Під час навчання він виявив, що лекції нудні, а [[хірургія]] завдає страждання, тому він залишив медицину. Замість цього він вивчав [[Таксідермія|таксідермію]] у Джона Едмонстоуна, який набув свій досвід, супроводжуючи Чарлза Ватертона під час експедиції в дощові ліси [[Південна Америка|Південної Америки]].<ref name=eddy>{{harvnb|Darwin|1958|pp=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=48 47–51]}}</ref>
 
У наступному році, будучи студентом кабінету природної історії, він приєднався до Плініївського студентського товариства, в якому активно обговорювався радикальний [[матеріалізм]]. У цей час він асистував Роберту Едмонду Гранту в його дослідженнях [[Анатомія|анатомії]] та життєвого циклу морських безхребетних. На засіданнях товариства в березні 1827 року він представив короткі повідомлення про свої перші відкриття, які змінювали погляд на звичні речі. Зокрема він показав, що так звані яйця моховинки ''Flustra'' мають здатність самостійно рухатися за допомогою війок і насправді є личинками; в іншому відкритті він зауважив, що маленькі кулясті тіла, які вважалися молодими стадіями водорості ''Fucus loreus'', являють собою яйцеві кокони хоботної п'явки ''Pontobdella muricata''. Одного разу, в присутності Дарвіна, Грант вихваляв еволюційні ідеї Ламарка. Дарвін був вражений цією захоплюючою промовою, але продовжував мовчати. Згодом він почерпнув подібні ідеї у свого діда&nbsp;— Еразма, прочитавши його Зоономію, і тому вже був у курсі протиріч цієї теорії.<ref>{{Harvnb|Browne|1995|pp=72–88}}</ref> Протягом другого року перебування в Единбурзі Дарвін відвідував курс натуральної історії Роберта Джемсона, який охоплював [[Геологія|геологію]], включаючи полеміку між [[Нептуністи|нептуністами]] та [[Плутоністи|плутоністами]]. Однак тоді Дарвін не відчував пристрасті до геологічних наук, хоча отримав достатню підготовку, щоб розумно судити про цей предмет.<ref name="rus_vol9">Ч. Дарвін, Твори, пер. С.&nbsp;Л.&nbsp;Соболя під ред. акад. В.&nbsp;Н.&nbsp;Сукачова, Вид. АН СРСР, М., 1959&nbsp;р., том 9.</ref> У цей час він вивчив класифікацію рослин і брав участь в роботі з великими колекціями в Університетському музеї, одному з найбільших музеїв Європи того періоду.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p=42–43}}</ref>
 
=== Кембриджський період життя 1828–18311828—1831 ===
[[Файл:Charles Darwin by G. Richmond.jpg|міні|ліворуч|Ще будучи молодим чоловіком, Дарвін став членом наукової еліти. (Портрет роботи Джорджа Річмонда, 1830-і роки.)]]
 
Рядок 64 ⟶ 65:
Він став близьким другом та послідовником професора ботаніки Джона Стівенса Генслоу. Завдяки знайомству з Генслоу він познайомився з іншими провідними натуралістами, ставши відомим у їх колі як «Той, що гуляє з Генслоу». Коли наблизилися іспити, Дарвін зосередився на навчанні. У цей час він читав «Доказ Християнства» Вільяма Пале, чия мова і виклад захопили Дарвіна.<ref>{{Harvnb|Darwin|1958|p=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=61 59–67]}}</ref> По закінченню навчання, в січні 1831 року, Дарвін добре просунувся в теології, вивчив класиків літератури, математику і фізику, у підсумку став 10-м у списку з усіх 178, хто успішно склав іспит.<ref>{{Harvnb|Browne|1995|p=97}}</ref>
 
Дарвін залишався в Кембриджі до червня. Він вивчив працю Пале «Природна Теологія», в якій автор навів теологічні аргументи для пояснення природи єства, пояснюючи адаптацію як вплив Бога за допомогою законів природи.<ref>{{Harvnb|von Sydow|2005}}</ref> Він читав нову книгу Гершеля, яка описує найвищу мету природної філософії як осягнення законів через індуктивні міркування, засновані на спостереженнях. Також особливу увагу він приділяв книзі [[Александер фон Гумбольдт|Александра фон Гумбольдта]] «Особисте оповідання», в якій автор описав свої подорожі. Описи острова [[Тенерифе]], які навів Гумбольт, заразили Дарвіна та його друзів ідеєю податися туди по завершенні навчання для занять природною історією в умовах тропіків. Для підготовки до цього він навчався на курсі геології преподобного Адама Седжвіка, а опісля відправився з ним влітку на картографування порід в [[Уельс]]і.<ref>{{Harvnb|Darwin|1958|p=[http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F1497&pageseq=69 67–68]}}<br />{{Harvnb|Browne|1995|pp=128–129, 133–141}}</ref> Через два тижні, повернувшись після нетривалої геологічної поїздки по Північного Уельсу, він знайшов лист від Генслоу, в якому той рекомендував Дарвіна як відповідну людину на неоплачувану посаду натураліста капітану «Бігля», Роберту Фіцрою, під чиїм командуванням через чотири тижні повинна початися експедиція до берегів [[Південна Америка|Південної Америки]]. Дарвін готовий був тут же прийняти пропозицію, проте його батько заперечував проти такого роду пригоди, оскільки вважав, що дворічний вояж&nbsp;— це не що інше, як марна трата часу. Але своєчасне втручання його дядька Джозайя Веджвуда II схилило батька дати згоду.<ref>{{Harvnb|Desmond|Moore|1991|p= 94–97}}</ref>
 
=== Навколосвітня подорож ===
{{main|Навколосвітня подорож Чарлза Дарвіна}}
У кінціНаприкінці [[1831]] року почалась п'ятирічна навколосвітня подорож на кораблі «[[Бігль]]». Ця подорож була важливою подією у житті Дарвіна, справжньою школою для нього. Інтенсивно працюючи як геолог, зоолог, ботанік, він зібрав величезний і дуже цінний науковий матеріал, який відіграв виняткову роль у розвитку еволюційної ідеї. Геологічні спостереження на океанічних островах у [[Південна Америка|Південній Америці]], [[Кордильєри|Кордильєрах]] та інших місцях підтвердили думку Чарлза Лаєлла про постійну зміну поверхні Землі під впливом зовнішніх і внутрішніх причин. Зіставляючи різні факти, Дарвін приходить до висновку, що вимирання видів тварин і рослин минулих епох не можна пояснити якимись «великими катастрофами».
 
Дарвіну належить ряд цікавих палеонтологічних знахідок. Порівняння скелетів викопних [[лінивці]]в, [[Броненосці|панцирників]] і тих, що існують тепер, показало, що їх кістяк характеризується багатьма спільними рисами; разом з тим у будові їх скелета є помітні відміни. Проаналізувавши численні факти, Дарвін прийшов до висновку, що вимерлі тварини й ті, що існують зараз, мають спільне походження, але останні істотно змінились. Причиною цього могли бути зміни, що відбувались із часом на земній поверхні. Вони ж могли бути й причиною вимирання видів, рештки яких знаходять у земних нашаруваннях.
 
[[Файл:Voyage of the Beagle.jpg|thumb|280px|Маршрут навколосвітньої подорожі Чарлза Дарвіна]]
За час навколосвітньої подорожі Чарлз Дарвін зібрав цікаві матеріали, які пояснюють закономірності географічного поширення організмів у широтному (від [[Бразилія|Бразилії]] до [[Вогняна Земля|Вогняної Землі]]) і у вертикальному (при підйомі в гори) напрямах. Він звернув увагу на залежність [[фауна|фауни]] і [[флора|флори]] від умов існування тварин і рослин. Особливо цінний матеріал Чарлз Дарвін зібрав на островах [[Галапагоські острови|Галапагоського архіпелагу]], які знаходяться в екваторіальній зоні [[Тихий океан|Тихого океану]] на відстані 800–900800—900&nbsp;км на захід від берегів Південної Америки. Дарвіна особливо вразила своєрідність фауни і флори Галапагосів. На архіпелагу трапляється порівняно небагато видів, але для більшості з них характерною є велика кількість особин. Дарвін зібрав 26 видів наземних птахів, причому всі вони, за винятком одного, цілком особливі і більше ніде не трапляються. Він описав види і підвиди в'юрків&nbsp;— птахів-[[ендемік]]ів, тобто поширених тільки в цьому районі. Крім інших ознак, види в'юрків відрізняються формою і розмірами [[дзьоб]]а&nbsp;— від масивного, як у костогриза, до невеликого і тоненького, як у [[зяблик]]а чи [[вільшанка (птах)|вільшанки]]. Дарвін довів, що особливості будови дзьоба залежать від характеру їжі птахів (насіння рослин, [[комахи]] тощо). Цікаво, що на різних островах трапляються різні форми в'юрків, і Дарвін зауважив, що можна дійсно уявити собі, що був взятий один вид і модифікований в різних кінцях архіпелагу. Цих птахів [[зоологія|зоологи]] називають дарвіновими в'юрками.
 
Порівнюючи фауну Галапагосів і Південної Америки, Дарвін констатував, що тваринний світ архіпелагу несе відбиток материкових форм і разом з тим є особливим галапагоським варіантом. Подібне явище він спостерігав і на [[Кабо-Верде|островах Зеленого Мису]], де встановив схожість острівних форм тварин з африканськими видами. Ці й інші факти навели Дарвіна на думку про те, що острови заселялись материковими формами, від яких походять види, що істотно змінились у нових умовах існування на островах. Він також замислився над питанням про значення ізоляції в диференціюванні видів. Пізніше Дарвін писав, що особливість і характер поширення галапагоських організмів та інші факти так вразили його, що він почав систематично збирати всі факти, які стосуються видів.
Рядок 82 ⟶ 83:
 
== Основні наукові роботи ==
 
=== Ранні роботи (до «Походження видів») ===
Незабаром після повернення з подорожі Дарвін видав книгу, відому під скороченою назвою «Подорож натураліста навколо світу на кораблі „Бігль“» (1839 рік). Вона мала великий успіх, і друге, розширене видання (1845) було перекладене багатьма європейськими мовами та багато разів перевидавалося. Дарвін взяв також участь у написанні п'ятитомної монографії «Екологія подорожі» (1842). Як зоолог Дарвін вибрав об'єктом свого вивчення вусоногих [[Річковий рак|раків]], і незабаром став найкращим у світі фахівцем з цієї групи. Він написав і видав чотиритомну монографію «Вусоногі раки» (Monograph on the Cirripedia, 1851–18541851—1854 роки), якою зоологи користуються досі.
 
=== Праця «Походження видів» ===
Рядок 100 ⟶ 102:
== Дарвін і релігія ==
Дарвін походив із нонконформістського середовища. Хоча деякі члени його сім'ї були вільнодумцями, відкрито заперечували традиційні релігійні вірування, він сам спочатку не піддавав сумніву буквальну істинність Біблії.<ref name="ReferenceA">Чарльз Дарвин.
[http://charles-darwin.narod.ru/biography/religion.html Воспоминания о развитии моего ума и характера]. Сочинения, т.9, стор.. 166–242166—242, Видд-во АН СРСР, Москва, 1959 {{ref-ru}}</ref> Він ходив до англіканської школи, потім у Кембриджі вивчав англіканську теологію, щоб стати пастором, і був повністю переконаний телеологічним аргументом Вільяма Пейлі, згідно з яким розумне пристосування, видиме в природі, доводить існування Бога. Проте його віра почала коливатися під час подорожі на «Біглі». Він піддавав сумніву побачене, дивуючись, наприклад, чарівним глибоководним створінням, створеним у таких глибинах, в яких ніхто не зміг би насолодитися їх виглядом, здригаючись при вигляді оси, паралізуючої гусениць, які повинні послужити живою їжею для її личинок. В останньому прикладі він бачив явне протиріччя уявленням Пейлі. Подорожуючи на «Біглі», Дарвін все ще дотримувався цілком ортодоксальних поглядів і цілком міг посилатися на авторитет [[Біблія|Біблії]] в питаннях моралі, проте поступово почав розглядати історію творіння, в тому вигляді, в якому вона представлена ​​в Старому Завіті, як помилкову і таку, що не заслуговує довіри: «… усвідомив те, що Старий Завіт з його до очевидності хибною історією світу, з його вавилонською вежею, веселкою як знамення завіту і&nbsp;т.&nbsp;д. і т.ін.,… заслуговує довіри не більшою мірою, ніж священні книги індусів чи вірування якогось дикуна».<ref name="ReferenceA"/>
 
[[Файл:Hw-darwin.jpg|міні|ліворуч|190пкс]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чарлз_Дарвін